НЕЖНОСТЬ И ЛЕНЬ (из Ю.Издрыка)

Нежность сонлива, ленива, стервозна,
лезет под кожу и манит в дубравы,
то неуклюжа, то виртуозна.
Тут - берег левый,
там - берег правый.
Нас охраняет август помпезный,
нас охраняет май недозрелый.
Падает лента,
катится перстень,
жемчуг по краю - как обруч белый.
Нежность смешна, нарочита, жеманна,
то пригорюнится, то рассмеётся,
песней гитарной на небо поманит,
мёдом пролитым по дну растечётся.
Нежность соплива,
вроде ребёнка,
рвётся на волю, плача впустую.
Вечно под кайфом, вечно в надрыве.
Лишь в перерыве.
Как правило, всуе.
Нежность - без дома и без расчёта,
так незаметна и так бесприютна,
но - без усталости и без зевоты,
и без тревоги
ежеминутной.

Берегом левым и берегом правым,
руслом реки,
серым асфальтом
льётся любовь вулканической лавой,
сея смятенье и хаос вокзальный.
Всех сокрушит - и безвинных, и грешных,
всех разнесёт - и правдивых, и лживых,
и пощадит лишь ленивых и нежных,
и пощадит только нежно-ленивых.

ніжність і лінь

ніжність повільна лінива нахабна
лізе під шкіру кличе у трави
то віртуозна а то незграбна
берег є лівий
берег є правий
нас береже перестиглий серпень
нас береже недозрілий травень
падає хустка
котиться перстень
і намистини біжать по краю
ніжність манірна смішна навмисна
то сміхотлива а то печальна
як соло гітарне вгорі зависне
як мед до чаю на дні розтане
ніжність – алергік
вона дитинна
рветься на волю і капризує
завжди під кайфом завше на нервах
завше в перервах
здебільшого всує
ніжність без відліку ніжність без даху
така мала – і така бездомна!
але без пустки тривоги і страху
і безнадії
і без утоми

берегом лівим і берегом правим
руслом ріки
сірим асфальтом
пристрасть тече вулканічною лавою
сіючи паніку й хаос вокзальний
всіх спопелить – дальніх і ближніх
все рознесе – рано чи пізно
виживуть тільки ніжні й ліниві
виживуть тільки ліниві і ніжні

(отсюда: http://izdryk-y.livejournal.com/103658.html)