:
Российские левые эксперты Саид Гафуров и Дарья Митина возлагают вину за этот кризис прежде всего на банки.
«Дело в том, что общественная функция банков состоит вовсе не в том, чтобы собрать деньги у людей и дать тем, кто первый попросит или попросит самым убедительным тоном (например, бюджету), а на проценты обеспечивать сладкую жизнь своим хозяевам и директорам. Их функция состоит в том, чтобы давать деньги ответственно. Давать тем, кто вернет, а тем, кто не вернет, не давать, проверять заемщиков. И эту социальную роль они провалили начисто, навыдавав кредитов безответственным правительствам, состоявшим из некомпетентных жуликов, которые, профукав деньги, с беззастенчивой и простодушной наглостью объявили себя оппозицией и пересели из министерских кресел в кресла парламентские. Теперь банкиры и финансисты говорят, что новые правительства обязаны им платить за счет обездоленных, чтобы эти проявившие полную несостоятельность представители финансовых кругов могли и дальше вести безбедную, приятную, полную удовольствий жизнь» (russ.ru).
И по сути то же самое, что и российские левые, только короче и другими словами пишет и американский неоконсервативный центр «Стратфор».
«Согласно европейскому мнению – прежде всего северо-европейскому мнению – горстка маленьких стран, принявших плохие решения, ответственна за европейский долговой кризис, вследствие которого развивается и банковский кризис, тогда как у самих банков было бы все в порядке, если бы государства сводили дебет с кредитом. Это неправильное предположение. Европейские банки так же ущербны, как и правительства, которые их регулируют».
А далее следуют примеры, которые показывают, что ущербность банков присуща не одной Южной Европе. Так, причиной недавнего краха франко-бельгийского банка «Дексия» стало то, что он неразборчиво ссужал деньги бельгийским муниципалитетам, то есть государственным образования страны-центра ЕС и НАТО.
Однако банки – это мощные структуры, которые имеют свою финансовую разведку и не имеют описанных Фиделем проблем, присущих европейской бюрократии. Поэтому в случае с той же Грецией они вполне могли составить истинное впечатление о кредитоспособности. Однако этого не произошло. Почему?
http://2000.net.ua/2000/forum/evropa/763
Алексей Попов (Украина)
:
Еще один крайне интересный вопрос: а чего добился Запад? Известный российский экономист и востоковед Саид Гафуров напоминает: «Цели НАТО при начале бомбежек описывались совершенно иными… По Клаузевицу ливийский исход может трактоваться только как полный и окончательный провал. Декларируемое «недопущение кровопролития» натовские бомбардировщики превратили в кровавую бойню, а с финансовой точки зрения операция НАТО в Ливии была полностью, абсолютно провальной. В этом и следующем финансовых годах мы увидим бюджетные дефолты в странах НАТО».
Понятно, что ни о какой демократии в случае с Ливией даже речи идти не может. Последнему кораблю пустыни ясно, что эту страну теперь не ждет ничего, кроме хаоса от горизонта до горизонта, и люди там будут гибнуть целыми грузовиками по самым разным причинам. И естественно, что заваруха в нефтеносном регионе принесет славные дивиденды кому угодно, но только не народу, которого намедни освободили от «кровавой диктатуры». Нынешние ливийские хозяева жизни на радостях постреляют в воздух из автоматов, похвастаются друг перед другом фотками, запечатлевшими их рядом с трупом ненавистного тирана - а потом вдруг окажется, что праздник кончился, и надо платить по счетам.
Совсем недавно, 9 октября, российско-израильский публицист Исраэль Шамир, выступая на Родосском форуме, образно разъяснил на примере Ливии, как заблуждаются «оппозиционеры», рассчитывающие на какое-либо сотрудничество с поставщиками демократии. По мнению писателя, они подобны пчелам, собирающим мед в ульи, но при этом не берущим в расчет интересы пасечников. «После ограбления Ливии даже самый глупый и самый коррумпированный чиновник в России или Казахстане понял то, что и пчелы узнают, к своему горю, - говорил Шамир. - Когда ульи наполняются, пасечники обкуривают их, прогоняют пчел и собирают мед. Может, пчелы собирались им кормиться зимой или в глубокой старости, но у людей есть другие планы. Первая волна кризиса 2008 года ознаменовала начало выкуривания; ливийская кампания показала, как поступают с дымоустойчивыми пчелами».
http://gazetaturan.com/index.php?name=n
Понятно, что ни о какой демократии в случае с Ливией даже речи идти не может. Последнему кораблю пустыни ясно, что эту страну теперь не ждет ничего, кроме хаоса от горизонта до горизонта, и люди там будут гибнуть целыми грузовиками по самым разным причинам. И естественно, что заваруха в нефтеносном регионе принесет славные дивиденды кому угодно, но только не народу, которого намедни освободили от «кровавой диктатуры». Нынешние ливийские хозяева жизни на радостях постреляют в воздух из автоматов, похвастаются друг перед другом фотками, запечатлевшими их рядом с трупом ненавистного тирана - а потом вдруг окажется, что праздник кончился, и надо платить по счетам.
Совсем недавно, 9 октября, российско-израильский публицист Исраэль Шамир, выступая на Родосском форуме, образно разъяснил на примере Ливии, как заблуждаются «оппозиционеры», рассчитывающие на какое-либо сотрудничество с поставщиками демократии. По мнению писателя, они подобны пчелам, собирающим мед в ульи, но при этом не берущим в расчет интересы пасечников. «После ограбления Ливии даже самый глупый и самый коррумпированный чиновник в России или Казахстане понял то, что и пчелы узнают, к своему горю, - говорил Шамир. - Когда ульи наполняются, пасечники обкуривают их, прогоняют пчел и собирают мед. Может, пчелы собирались им кормиться зимой или в глубокой старости, но у людей есть другие планы. Первая волна кризиса 2008 года ознаменовала начало выкуривания; ливийская кампания показала, как поступают с дымоустойчивыми пчелами».
http://gazetaturan.com/index.php?name=n
: Нехай вони самі страждають за свій непрофесіоналізм. І повірте, світ від цього не звалиться.
А скажите мне, о мои братья, говорящие на столь милом украинском языке, на основании какой нормы используется форма "Саїд Гафурі"?
А скажите мне, о мои братья, говорящие на столь милом украинском языке, на основании какой нормы используется форма "Саїд Гафурі"?
Саїд Гафурі Тези до Європейського соціального форуму - 2010 1. Коли греки, іспанці або французи виходять на площі зі словами "Ми не будемо платити за вашу кризу", вся міць контрольованих найбільшими фінансовими структурами ЗМІ негайно обрушується на них. Мовляв, не розуміють зажерливих шахтарі, пенсіонери, металурги, колишні повії, подавальник кави, інженери, що втратили роботу на що закрилися в результаті об'єднання Європи заводах і стали портьє в готелях для німецьких чи російських туристів, медсестри, студенти та вчительки початкових класів державних шкіл, що за все треба платити. Це "за все треба платити" зазвичай вимовляється важливим повчальними тоном полуобразованного проповідника на утриманні у міських лихварів. 2. Доцільність погіршення становища тих, кому і так не солодко, нам пояснюється скороченням дефіциту бюджетів. При цьому повністю забувається, що скорочення дефіциту - це ж не обов'язково скорочення витрат за рахунок знедолених. Це може бути і збільшенням податків. Податки адже можна брати не тільки з бідних, але і з багатих. Але про збільшення податків з багатих повний мовчок - податку на розкіш, прогресивного податку на майно, податку на яхти і приватні літаки, на палаци та вілли. Просто збільшення ставок прибуткового податку для високооплачуваних банкірів і директорів фінансових і страхових компаній. 3. За замовчуванням приймається абсолютно абсурдна річ, що за борги держави - набору самостійних юридичних осіб - платити повинні його жителі. Можливість добровільного дефолту - тобто невимушених відмови платити за рахунками попередніх, звільнених, вигнаних з ганьбою урядів навіть у розрахунок не приймається, незрозуміло чому. Точніше, зрозуміло. Тому, що ЗМІ, та й істеблішмент повністю залежать від фінансистів, а від добровільного дефолту вони дуже постраждають. "Банки розоряться", - з острахом, тоном, більш підходящою для розмов про день страшного суду, кажуть політологи, журналісти і неосвічені професора від економіки, що не мають жодного уявлення про те, як ця сама економіка працює, крім підсумовування і ділення цифр, яких їм, посміхаючись, дають урядові та міжурядові, що втратили залишки совісті та зовнішніх пристойності статистики. 4. Але заробітна плата банкірів і директорів пенсійних страхових фондів цілком достатня. Вони її скорочувати не збираються, а їх бонуси навіть зростуть, як виростуть (і ростуть на наших очах) прибутку цих самих банків, фінансистів, страховиків і лихварів. По боргах треба платити! І ще, - повторюють ці самі люди, - банки і фонди збирають гроші у народу, простого народу і дають їх у борг. Це вірно, та, збирають гроші у простого народу і дають їх у борг державі, оббирає податками цей самий простий народ. А на відсотки фінансисти, консультанти з питань оподаткування, їхні дружини, сомельє, перукарі вищого класу і страховики дуже непогано живуть. Насправді це не так. Основне джерело грошей у пасивах банку - вже давно не гроші вкладників і (смішно навіть згадувати) не кошти засновників. Основне джерело - допуск до емісії, до кредитів, що надаються емісійними центрами ЄС. Виправдовують свої оклади і бонуси банкіри і страховики тим, що вони виконують важливу суспільну функцію - каналізацію капіталу! 5. Але справа навіть не в цьому. Справа в тому, що суспільна функція банків полягає зовсім не в тому, щоб зібрати гроші у людей і дати тим, хто перший попросить або попросить найпереконливішим тоном (наприклад, бюджету). Їх функція полягає в тому, щоб дати гроші відповідально. Дати тим, хто поверне. А тим, хто не поверне, не давати. Перевіряти позичальників. Відокремлювати ягнят від О.І. Бендерів. І цю соціальну роль вони провалили начисто, навидавав кредитів безвідповідальним урядам, яке складалося з некомпетентних шахраїв, які, профукав гроші, з безсоромної і простодушною нахабством (як у нашого Нємцова) оголосили себе "опозицією" і пересіли з міністерських крісел в крісла парламентські. Тепер банкіри і фінансисти говорять, що нові уряди зобов'язані їм платити за рахунок знедолених, щоб ці проявили повну неспроможність представники фінансових кіл могли і далі вести безбідне, приємну, повну задоволень життя. 6. Цікаво те, що зареєстровані банки за своїми активами (тобто виданих грошей) повинні формувати резерви - певну частку, як гарантію від неплатоспроможності того чи іншого позичальника. Для різних типів позичальників ці частки різні. Так ось, найвищі резерви для кредитів приватним особам, тобто саме тим, хто вийшов на площі, найнижчі - т їм самим продажним урядам, які й стали причиною того, що люди вийшли на майдани. Іншими словами, кредити для простих людей незмірно більш дорогі, ніж для тих, хто не хоче зараз платити. Створили таку систему спершу держбанки країн ЄС, а потім і Європейський банк. А платити за їх помилки повинні саме прості люди. 7. У Європі, яка була змушена погодитися на кредитування грецького бюджету, є повне розуміння того, що грошей тому греки не виплатять% 26mdash, звідки вони їх візьмуть? ... Коли мова йде про те, що та чи інша велика компанія 'належить' або 'контролюється' тієї чи іншої фінансової групою, то зазвичай мається на увазі те, що ця компанія фінансово обслуговується в кредитних установах, що належать цій групі. Виявляється, що бути власником більш ризиковано і менш вигідно, ніж просто зобов'язувати цю компанію кредитуватися у своїй господарській діяльності у певних банківських структур. З одного боку, це скорочує оподаткування (податки сплачуються за рахунок дрібних інвесторів, а не за рахунок справжніх господарів), а з іншого% 26mdash; мінімізує ризики від невдалої господарської діяльності. Якщо компанія зазнає збитки, то це будуть збитки акціонерів, між тим як кредити вірителя (реальним господарям, але формально юридично незалежним структурам) будуть виплачені згідно з чинним законодавством, в тому числі і за рахунок дрібних інвесторів, що вклалися в капітал компанії. 8. Для отримання прибутку через рух капіталу, як у Німеччині чи у Франції, а не через власність, винятково важлива міцна валюта, якою і стало євро. Для отримання прибутку через власність наявність міцної валюти менш важливо. Якщо капіталісту належить завод, то інфляція драхми йому не так загрожує, як фінансистові, який надав заводу кредит. Найпростіше рішення бюджетних проблем - інфляція - заблоковано європейськими банкірами. Коли справи йшли добре, банки привласнювали прибутку, коли справи пішли погано, вони вирішили перекласти свої проблеми на плечі простих людей. Але ті вийшли на площі: 'Ми не будемо платити за вашу кризу!' Єдиним рішенням, що залишається у знедолених - це відмова платити державні борги приватним банкам. Нехай вони самі страждають за свій непрофесіоналізм. І повірте, світ від цього не звалиться.
: Прикольно
http://www.google.ru/search?rlz=1C1SKPM
Tags: украинский язык для татарина
http://www.google.ru/search?rlz=1C1SKPM
Tags: украинский язык для татарина
: Падение Каддафи не грозит «Газпрому» серьезными потерями
После того как к власти в Ливии пришли повстанцы, судьба внешнеэкономических контрактов, заключенных при Муаммаре Каддафи, остается неясной. В частности, на грани разрыва оказались контракты с «Газпромом» на разведку ливийского шельфа. Однако ранее некоторые эксперты утверждали, что война в Ливии может быть России даже на руку. В частности, Саид Гафуров считает, что полковник Каддафи стоял на пути у «газового ОПЕК». Источники в «Газпроме», в свою очередь, опровергают эту информацию.
После того как к власти в Ливии пришли повстанцы, судьба внешнеэкономических контрактов, заключенных при Муаммаре Каддафи, остается неясной. В частности, на грани разрыва оказались контракты с «Газпромом» на разведку ливийского шельфа. Однако ранее некоторые эксперты утверждали, что война в Ливии может быть России даже на руку. В частности, Саид Гафуров считает, что полковник Каддафи стоял на пути у «газового ОПЕК». Источники в «Газпроме», в свою очередь, опровергают эту информацию.
Так и не понял, что они опровергли. Единственное, что приходит в голову, это то, что опровергли будущее прошлым. Но так бывает далеко не всегда. Я бы сказал, сейчас редко так бывает. Прогресс