Кое-что удавалось сделать... но практически незаметно, что мир стал лучше.
у себя в огороде курей соседки Одарки. Крики, вопли:
- Одарка, чего это твои куры, гады, в моем огороде?
- То мои куры гады? да ты сама гадина!
- Я гадина? Да ты дрянь, и дети твои байстрюки!
- Мои байстрюки? Да твои уголовники и муж пьяница!
- Мой пьяница? А твой - импотент, и гуляешь ты со всем селом!
- Я со всем селом? А ты с кем попало!
- Я с кем попало? А ты минет делать не умеешь!
Одарка, почти до шепота и ноткой горечи:
- Не, ну насчет минета, та ты, Параско, уже со зла... Нельзя так, соседка...
Есть один сектор в экономике, который от века исключительно сильно влияет на мировую политику, но странным образом практически полностью забыт даже сильными аналитиками. Хотя его роль посильнее будет, чем у нефтянки и вполне сравнима с банкирами.
Дело в том, что этот сектор всегда работает против политической активности. Он старается консервировать ситуацию, не допускать изменений. По возможности, никаких. Поэтому его многие не замечают. В Америке он стоит (раньше стоял) за идеологией изоляционизма.
Денег у этих людей немеряно, и эти деньги очень дешевые. Дешевле чем у банкиров. И деньги эти в политику перетекают массово. И в государственные бюджеты тоже.
Многие считают, что этот сектор экономики очень мафиозный. В хорошем смысле. То есть эдакие хорошо воспитанные, предупредительные люди в неброских, но очень дорогих галстуках с дипломами лучших юридических школ мира.
Например, если бы была верной гипотеза, что уничтожение самолетами башен-близнецов в США была провокацией американских спецслужб, то эти люди бы посадили много должностных лиц, а большому количеству политиканов картеру бы испортили навсегда, как они это сделали в истории с Энроном. Именно они не допускают войн (по возможности), и цементируют космическое сотрудничество.
Иногда, правда, он всплывает в поле зрения СМИ и аналитиков, но по мелочам, например, при обсуждении вопроса, почему Россию в ВТО брать не хотят. А так - молчат все про него.
И если вы хотите понять, что происходит в мире, то никогда не забывайте про этот сектор в экономике. И его политическое влияние. И деньги. Большие деньги. Очень большие деньги.
Это страховщики
Были бы у нас мало-мальски пригодные новостники, его бы с руками отрывали на интервью.
А экономические журналисты! Да сейчас, когда на повестке ВТО и санкции - нет лучше в мире специалиста, не случайно, до сих пор - 83 года!!! - директор экономического института ООН по Африке.
Но у нас хороших журналистов нет. Просто нет. Мини-сенсация сама в руки плывет, просто протяни руку - и двадцать гонораров (у новостников они маленькие, но их много) и получишь. Но ведь полный ноль.
Общей уровень российской журналистики УДРУЧАЮЩЕ НИЗОК! Их надо разгонять всех. ВСЕХ! И вводить люстрации.
http://www.vip-premier.ru/inside.php?ac
- Тебе заняться что ли нечем?
- Как раз-таки есть, но надо найти руководство.
Беседа Самира Амина и Саида Гафурова об «арабской весне».
С.Г. Сейчас, с Вашего позволения, я перейду к вопросу, который наши украинские друзья и коллеги просили Вам задать: могли бы Вы прокомментировать события, происходящие у наших украинских братьев?
С.А: К сожалению, мои знания об Украине достаточно ограничены, но две вещи мне кажутся очень скандальными. Очень непонятным, скандальным мне кажется то, что такие государства, как, как минимум, Украина, Россия, Белоруссия и Казахстан до сих пор не объединились в конфедерацию того или иного уровня. В конце концов, именно Киев был первой столицей русского народа задолго до Новгорода и Москвы.
Конечно, между этими народами есть различия в языке, хоть, на мой взгляд, и не очень большие. Но все-таки это один народ. Я не сказал: «одна нация» или «одна национальность», но один народ. И он, мне кажется, должен стать государствообразующим в одном государстве.
Великим достижением российской революции, осуществлённой большевиками, и Советского Союза было то, что удалось свести вместе большое разнообразие национальностей, включая и близкие друг другу славянские народы, но не только – в Средней Азии и Закавказье тюркские, иранские и другие народы. Для меня независимость Украины выглядит скандалом.
И мне кажется, Ельцин и Горбачев несут ответственность за то, что Советский Союз лопнул. Это не было неизбежным. Его можно было и нужно было сохранить. По моему мнению, вероятность демократических преобразований была выше вероятности распада.
Второй момент, который мне кажется скандальным, - это преклонение части украинского правящего класса, я бы сказал, украинской компрадорской буржуазии, перед Западом. Они смотрят на Запад с удивительными иллюзиями, что Европа поможет Украине стать современным капиталистическим обществом. Европа разрушит Украину. Она ее уже разрушает. Как, например, она разрушает Грецию.
Украине сейчас следует думать о том, что произошло в Восточной Европе. Пусть взглянут на Румынию – да, Чаушеску был тем, чем он был – его можно назвать диктатором и всеми нехорошими словами. Но сегодня 80% населения Румынии говорит, что режим Чаушеску был лучше (или не таким плохим), чем нынешний режим.
Вы же видите, что произошло в Греции, что происходит в Португалии, что может произойти в Испании и даже Италии.
В этих условиях Украина просто не может себе позволить иметь иллюзий в отношении Запада. Нужно постепенно начинать смотреть назад, в сторону Москвы. Всю историю Киев и Москва были вместе.
Идет шантаж Украины со стороны Европы в отношении денег, принадлежащих украинской компрадорской буржуазии и части коррумпированного чиновничества, находящихся в европейских банках, что будут начаты расследования источников доходов хозяев этих счетов, а также недвижимости в Европе.
Подробнее:http://globalconflict.ru/interviews/3795
Беседа Самира Амина и Саида Гафурова об «арабской весне».
С.Г.: Давайте поговорим о так называемой «арабской весне». Понятно, о чем идет речь, хотя многие не согласны с термином, некоторые – и в арабских странах, и у нас - даже называют произошедшие подвижки «арабской осенью», осенью арабов. Как бы не началась «арабская зима»…
Очевидно, что каждая арабская страна в определенном смысле уникальна. Египетское развитие событий не походит на тунисское, Ливия совсем особый случай, Сирия – тоже отдельный случай, и там продолжается сопротивление, Бахрейн, Марокко, Саудовская Аравия в Восточной провинции. По факту, единственное, что объединяет все эти события – это их одновременность, они произошли примерно в одно и то же время, и основной вопрос, которые задают себе многие люди – в чем причина этой одновременности? Что в них общего, почему в разных условиях происходит обострение внутренних и внешних противостояний?
Размышляя на эту тему, я нашел только одну общую вещь, которая может помочь ответить на этот вопрос. Все страны «арабской весны», даже те, в которых она была подавлена, как в Бахрейне или «зарегулирована» как в Марокко, имели одну общую черту. Все они – в той или иной степени – двигались в сторону, продиктованную рецептами Всемирного банка и МВФ, все – в той или иной мере – проводили политику неолиберализма или, по меньшей мере, элементы этой политики. Даже Ливия при полковнике Каддафи. Это увеличивало бедность и нищету…
С.А.: Именно! Именно! Вплоть до настоящего времени все эти страны – я, конечно, имею в виду их правительства – проводили неолиберальную экономическую политику и подчиняли свои интересы требованием «Тройки» (в беседе с русскоговорящими журналистами Самир Амин использует русское слово «тройка», на европейских языках в разработанной им парадигме в этом смысле используется понятие «Триада» - США, Европейский союз и Япония. Примечание автора).
И в этом и состоит корень проблемы – необходимо определить, как мы будем выходить из сложившейся ситуации. Это необходимое предварительное условие для того, чтобы эти страны смогли начать реализовывать свой суверенный проект.
Конечно, Вы правы, когда говорите, что каждый случай – особенный со своими уникальными чертами. Но так и должно быть: сравните, каждая европейская страна тоже обладает своими уникальными чертами. Ничего удивительного. Мы не должны чрезмерно обобщать, искусственные обобщения ни к чему не ведут.
Давайте рассмотрим египетский пример. В Египте мы имеем гигантский всплеск народного протеста, народ продемонстрировал свою мощь в демонстрациях 30 июня с их требованиями отставки Мурси. 30 миллионов человек вышло на улицы! Для страны с населением в 80 миллионов человек, это означает, что вся страна вышла на улицы!
Но такое широкое движение отражало очень разные, часто противостоящие друг другу общественные интересы. Вместе выступили левые, центристы и правые. Левых представляли социалисты, коммунисты, профсоюзы, крестьянское движение, женские движения, демократические молодежные движения. Центр был представлен средними классами – большинством средних классов, «профессионалы», лица свободных профессий – инженеры, доктора, юристы, ученые…
С.Г.: Разве адвокаты – это не Братья-мусульмане?
С.А.: Нет. Больше нет. И правые – это египетская буржуазия, компрадорская буржуазия. И это колоссальное движение смогло избавить страну сначала от Мубарака, а затем и отМурси. И это позитивная сторона вопроса, это победа народа. Но победу народа присвоила себе армия. Почему ей это удалось? По причине раскола в народном движении, что делает позитивную альтернативу не готовой. Потребуется время для ее подготовки, но лично я очень оптимистически настроен. Она придет!
Итак, в краткосрочной перспективе в арабских странах есть две альтернативы – или исламистский режим – например, Братья-мусульмане – или армия. Почему? Потому что движение, хотя и велико по размерам, но внутренне расколото. Можно провести аналогию с периодом правления Керенского в Российской революции – он противостоял царизму, но смешивался со старыми слоями…
С.Г.: Да, но во время керенщины в России все-таки было то, что в учебниках называется двоевластием.
С.А.: Конечно, любое сравнение имеет свои естественные пределы.
С.Г: Нет, я говорю о сложностях на пути народного движения, я согласен с Вами в вопросе о целях, не спорю, просто не так легко будет достичь этих целей.
С.А.: Тройка поддерживает «исламское решение». И особенно очевидно это на примере Сирии. Они поддерживают так называемую «оппозицию», представляющую собой исламистские движения, включая аль-Каиду, и наемников отовсюду – Афганистан, Турция, Египет, Тунис, включая мусульманские страны бывшего СССР.
Почему они их поддерживают? Потому что исламистские режимы – наилучший способ гарантировать уничтожение страны. Это не только потому, что они крайне реакционны в вопросах общественного поведения, особенно в части женщин, но также и потому, что они просто абсолютно не в состоянии воспринять любую современную модель общества. И в этой связи они подчиняются Всемирному банку и МВФ.
Но целью США является уничтожение арабских стран, как они уже уничтожили Ирак – Ирак больше не существует. По факту политическая власть в руках гангстеров в перманентных внутренних конфликтах квазигражданской войны. И Афганистан больше не существует в том смысле, в каком он существовал во времена президента Наджибуллы.
И они хотели такого же будущего для Египта, делая ставку на Братьев-мусульман. Но в Египте этот вариант не прошел. Они потерпели неудачу.
С.Г.: Им нужен Суэцкий канал?
С.А.: Им нужен Суэцкий канал!
Сейчас они пробуют провести этот сценарий в Сирии, но, думаю, и там он провалится.
С.Г.: В Сирии есть один интересный момент. В прошлом году там состоялись парламентские выборы, и главной оппозиционной силой, критикующей правительство и порядки, была партия Народная воля, созданная доктором Кадри Джамилем, затем сформировавшая оппозиционный электоральный фронт. Кадри – марксист, бывший член Коммунистической партии, но во фронт вошло много очень разных политических партий и организаций. Если честно, оппозиция выборы проиграла, сформировав в парламенте лишь небольшую фракцию. Но победивший Патриотический фронт немедленно предложил им войти в правительство, предоставив посты вице-премьера по экономике и Министра национального примирения. Кадри пытается провести реформы, предоставив больше экономической власти народу, формируя местные советы по распределению, например, газа в баллонах или дизельного топлива и солярки для отопления. Можно ли попросить Ваших просвещенных комментариев по этой ситуации.
С.А.: Да, вы правы, но, к сожалению, система Башара аль-Асада не сделала достаточное количество уступок народной, демократической оппозиции. Прежде всего, если бы уступки были серьезными, то эта оппозиция имела бы более широкое представительство, чем оно было сейчас.
С.Г: Ну, выборы же прошли. Я тогда был в Сирии и наблюдал за выборами напрямую, причем не в Дамаске, а в провинции. Мы поехали в провинцию Сувейда, и я метался с одного избирательного участка на другой, чтобы увидеть как можно больше. Это были по-настоящему демократические выборы, и правящая партия просто использовала те «серые» избирательные технологии, которая она напрямую заимствовала из западной электоральной практики. Все было не менее демократично, чем на Западе, но и не более.
С.А.: Я понимаю. Я не спорю, но я не думаю, что выборы – это лучшая форма демократии. Выборы – это просто один из инструментов демократии, но только один из…
Для того чтобы провести настоящую демократизацию общества, нужно иметь реальную свободу организаций, реальное право для народа самоорганизовываться так, как он хочет.
С.Г.: Но это адски сложно в условиях архаичной социальной организации, когда люди голосуют не за человека, с чьими взглядами они согласны, а за представителя своего клана.
С.А.: Конечно. Это та реальность, которую мы имеем. Но мы должны медленно, постепенно, шаг за шагом менять эту социальную реальность. И для этого нужен мир. Нужна система власти, которая не является суперавтократичной, которая готова к переговорам с независимыми партнерами и так далее, и тому подобное.
И нам до этого еще далеко. И вся драма ситуации в этом-то и состоит! И ошибочный расчет президента Башара…
С.Г.: Да, но политическая система партии Баас при Башаре была очень интересной. Они всегда были готовы делиться властью и ответственностью с оппозицией. Они инкорпорировали ее во власть! Сейчас в правительстве представлено полтора десятка политических партий…
С.А.: Да, так было… Но в реальности вся политическая власть находится в руках небольшой группы людей. Нужно продвигаться гораздо дальше в этом направлении. Того, что сделано, недостаточно.
С.Г. Сейчас, с Вашего позволения, я перейду к вопросу, который наши украинские друзья и коллеги просили Вам задать: могли бы Вы прокомментировать события, происходящие у наших украинских братьев?
С.А: К сожалению, мои знания об Украине достаточно ограничены, но две вещи мне кажутся очень скандальными. Очень непонятным, скандальным мне кажется то, что такие государства, как, как минимум, Украина, Россия, Белоруссия и Казахстан до сих пор не объединились в конфедерацию того или иного уровня. В конце концов, именно Киев был первой столицей русского народа задолго до Новгорода и Москвы.
Конечно, между этими народами есть различия в языке, хоть, на мой взгляд, и не очень большие. Но все-таки это один народ. Я не сказал: «одна нация» или «одна национальность», но один народ. И он, мне кажется, должен стать государствообразующим в одном государстве.
Великим достижением российской революции, осуществлённой большевиками, и Советского Союза было то, что удалось свести вместе большое разнообразие национальностей, включая и близкие друг другу славянские народы, но не только – в Средней Азии и Закавказье тюркские, иранские и другие народы. Для меня независимость Украины выглядит скандалом.
И мне кажется, Ельцин и Горбачев несут ответственность за то, что Советский Союз лопнул. Это не было неизбежным. Его можно было и нужно было сохранить. По моему мнению, вероятность демократических преобразований была выше вероятности распада.
Второй момент, который мне кажется скандальным, - это преклонение части украинского правящего класса, я бы сказал, украинской компрадорской буржуазии, перед Западом. Они смотрят на Запад с удивительными иллюзиями, что Европа поможет Украине стать современным капиталистическим обществом. Европа разрушит Украину. Она ее уже разрушает. Как, например, она разрушает Грецию.
Украине сейчас следует думать о том, что произошло в Восточной Европе. Пусть взглянут на Румынию – да, Чаушеску был тем, чем он был – его можно назвать диктатором и всеми нехорошими словами. Но сегодня 80% населения Румынии говорит, что режим Чаушеску был лучше (или не таким плохим), чем нынешний режим.
Вы же видите, что произошло в Греции, что происходит в Португалии, что может произойти в Испании и даже Италии.
В этих условиях Украина просто не может себе позволить иметь иллюзий в отношении Запада. Нужно постепенно начинать смотреть назад, в сторону Москвы. Всю историю Киев и Москва были вместе.
Идет шантаж Украины со стороны Европы в отношении денег, принадлежащих украинской компрадорской буржуазии и части коррумпированного чиновничества, находящихся в европейских банках, что будут начаты расследования источников доходов хозяев этих счетов, а также недвижимости в Европе.
С.Г.: Вы знаете, я испытываю какое-то странное ощущение. Как будто разговариваю с Карлом Марксом. Для меня Вы – живой классик, за незнание основных работ которого могли отправить на переэкзаменовку или лишить стипендии - мы в университете четверть века назад изучали ваши взгляды в курсе «Истории и критики мелкобуржуазных экономических теорий!»
С.А. (смеется) Мне кажется, я был большим марксистом, чем ваши официальные марксисты.
С.Г.: И с тех пор как менялись Ваши взгляды?
С.А.: Ну как… В шестнадцать лет я был коммунистом, и в 82 я по-прежнему - коммунист. Марксизм все-таки лучшее средство для понимания экономики.
Подробнее:http://globalconflict.ru/interviews/3795
- А что это у тебя в руке?
- Это топор. Он символизирует мою печаль.
"политическая слепота - это не не делать ошибок, а не исправлять их".
Аналитики центра «Дельта» сообщили, что у России есть план «Омега». Ждут, когда «Бета» перебросит в квадрат «Альфу».
ВЕСТНИК РЕВОЛЮЦИИ №16
Дисциплина должна быть сознательной. Подчиняться дисциплине против своей воли - помимо всего прочего унизительно. Не хочешь - откажись. Хочешь - принимай требования сознательно и ответственно.
На прокурорскую аниме-красотку СКР ответил аниме-сибиряком-камчадалом!

Серафима. И я не евши сидеть не буду и на чужой счет питаться не буду. А знать, что ты ходишь, зарабатываешь, и сидеть здесь - это уж такая подлость, такая подлость! Надо было мне все сказать! Попали вместе в яму, вместе и действовать будем! Люська. Чарнота продаст револьвер. Чарнота. Люсенька, штаны продам, все продам, только не револьвер! Я без револьвера жить не могу! Люська. Он тебе голову заменяет. Ну, и питайся на женский счет! Чарнота. Ты не искушай меня! Люська. Вот только тронь меня пальцем, я тебя отравлю ночью! Серафима. Перестаньте! Что вы грызетесь все время? Я вам говорю, будет ужин! Это вы с голоду! Люська. Что ты там затеваешь, дура? Серафима. Ничего я не дура, а была действительно дурой! Да не все ли равно, чем торговать. Все это такая чепуха! (Уходит на галерейку, потом возвращается в шляпе и выходит из двора.) Ждите меня, только, пожалуйста, без драки.
каждый раз, когда хохлятское правительство обижает Няшу , в мире умирает один музичко
Результаты голосования на Генеральной Ассамблее ООН за резолюцию "Территориальная целостность Украины":
"ЗА" - 100
"ПРОТИВ" - 11
"ВОЗДЕРЖ." - 58
Ваше право на свободу слова не должно нарушать мое право вас не слушать...
Друзья, вы помните, как мы говорили вам о том, что по итогам майдана ультраправые с неизбежностью будут частью правительства? А это правительство олигархов, исходя из логики условий кредита МВФ, будет самым антисоциальным в истории нашей несчастной родины.
Мы были правы. Увы, мы будем правы и в прогнозе, который вы прочитаете ниже.
Яценюк сказал вам то, что он не мог сейчас не сказать. Страна погружается в глубокий социальный кризис - повышение тарифов на газ, коммунальные услуги и рост цен на проезд, плюс инфляция, плюс системные задолженности по зарплате, плюс сворачивание социальных льгот, плюс падение реального производства с массовыми увольнениями, плюс криминализация общества на фоне всего, что было перечислено выше.
Это лишь крупный пунктир кризисной линии, по которой мы будем пикировать в течение нынешнего года.
Власть тоже знает об этом - и она позаботится о промывке наших мозгов, чтобы уйти от ответа. Сначала вам скажут, что в кризисе виновны "папередники", оккупанты, вражеская агентура и просто все те, кто задает режиму вопросы на неудобные для него темы. Однако, даже эксплуатация патриотической истерии имеет свой лимит. Поэтому, уже вскоре они бросят вооруженные до зубов правые банды участников против протестов за социальные и гражданские права, которые с неизбежностью вспыхнут в разных регионах страны.
Но именно эти протесты будут нашим шансом. Шансом для большинства жителей Украины.
ЖЕНЕВА, 27 марта. /ИТАР-ТАСС/. Россия отказалась от схемы регионализации, предложенной Еврокомиссией для возобновления ввоза свинины из ЕС.
Как говорится в сообщении российского ведомства по итогам встречи ветслужб России и Евросоюза, директор Генерального директората по здравоохранению и защите потребителей (DG SANCO) Еврокомиссии Бернар ван Готем заявил, что Россия должна принять предложенные условия регионализации. Этой схемой предполагается введение ограничений лишь на свиноводческую продукцию из шести районов юго-восточной части Литвы и трех северо-восточных районов Польши, где был обнаружен вирус АЧС.
Поставки из ЕС в РФ с 30 января 2014 года были запрещены Россельхознадзором из-за проблемы АЧС (африканской чумы свиней) в ряде стран Евросоюза.
"Российская сторона категорически отклонила это предложение, указав на отсутствие доказательств благополучия остальных территорий Евросоюза по АЧС", - говорится в сообщении Россельхознадзора. Заместитель руководителя ведомства Евгений Непоклонов, возглавлявший российскую делегацию, отметил и "крайне формальный и научно не обоснованный подход руководства и экспертов Еврокомиссии к предоставлению материалов по анализу риска, которые Россельхознадзор запросил еще в начале февраля".
Еврокомиссия настаивала и на немедленном внесении изменения в формулировку ветеринарного сертификата, которая предполагает свободу от АЧС на территории государства за последние три года. Непоклонов заметил, что после образования Таможенного союза такой сертификат согласуется не только Россельхознадзором, но и ветеринарными службами других стран Евразийского союза - Казахстаном и Белоруссией.
Позиция Россельхознадзора была мотивирована и тем фактом, что через Литву регулярно поступают партии фальсифицированной и небезопасной в ветеринарном отношении продукции. "В связи с тем, что Еврокомиссия не уделяет этому вопросу достаточного внимания, Россельхознадзор вынужден принимать дополнительные защитные меры", - подчеркнул Непоклонов.
Ранее еврокомиссар по торговле Карел де Гюхт заявил, что Еврокомиссия готова подать жалобу на Россию в ВТО в связи с запретом на поставки в РФ свинины из стран Евросоюза из-за АЧС, но не хотела бы предпринимать данный шаг.
Оригинал взят у
![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo-lj.gif)
- Система обучения станет 60-ти балльная, где 50-59 б. - это "5", а 60 - за особые заслуги
- Ставка учителя станет только 20 часов (это минимальная зар.плата!)
- Все учителя становятся "контрактниками" по 5 летнему договору, без права досрочного увольнения
- Обязательное обучения на украинском языке всех основных предметов (история, математика и др.), выпускные экзамены тоже ТОЛЬКО на укр.языке будут сдавать
- Средне - образовательная школа будет разделена на: начальную школу (дети возрастом 7-12 лет), гимназию (13-15 лет) и профильный лицей (16-18 лет), причем все они должны будут находиться отдельно друг от друга
- После окончания школы/ПТУ/ВУЗа будут выдавать справку из бухгалтерии о сумме, потраченной государством на обучение. В случае выезда ученика/студента на ПМЖ в др. страну он или его родители обязаны будут выплатить ВСЮ СУММУ, потраченную гос-вом на обучение
- Также всех учителей в устной форме предупредили, что у каждого классного руководителя будет "независимый помощник", который будет следить за работой
========================================
"Ярослав Турянський
Президент Асоціації
«Відроджені гімназії України»
Концептуальні засади нової редакції Закону України «Про освіту»
§ 1. Преамбула (головні вимоги до Закону)
У Законі вказується, що освітня галузь автономна і самоврядна:
- Автономність передбачає незалежність діяльності закладів освіти від органів влади і політичних партій. Діяльністю навчального закладу через виборність керує Рада закладу;
- Самоврядність освітньої галузі здійснюються через виборність начальників рай(міськ) управлінь освітою, обласних управлінь освіти, відповідними конференціями, Міністра освіти на Всеукраїнському з’їзді працівників освіти.
- Фінансування навчального закладу здійснюється через місцевий і державний бюджет, виходячи з норми фінансування на одного учня. Слово «безкоштовна» освіта у Законі не вживається. Записується, що держава гарантує отримання середньої освіти за кошти бюджету. Кожен учень чи студент може отримати освіту також у приватному навчальному закладі, який фінансується за кошти засновника та платні послуги.
- Вища освіта платна. Кожен студент може отримати у держави кредит для оплати за навчання в університеті терміном на 25-ть років;
- Міністерство освіти здійснює керівництво навчальними закладами, які дають середню освіту і вищими навчальними закладами І ступеня, які, крім середньої освіти, дають професію;
- Всі університети автономні і самостійні у своїй діяльності. Фінансування університетів здійснюється студентами і іншими джерелами;
- Координацію діяльності університетів та планування їхньої роботи здійснює НАН України та її підрозділи на громадських засадах;
- Приватні і державні університети розділяються. У державному університеті не може бути приватної структури. Приватні університети фінансуються тільки за рахунок власних коштів студентів;
- Середня освіта є обов’язковою;
- Перехід учнів із однієї ступені навчання в іншу визначається по сумі балів, отриманих у свідоцтві чи атестаті. Вердикт державної екзаменаційної комісії записується у свідоцтво чи атестаті з рекомендацією продовження навчання на наступній ступені чи при вступі в університет;
- Вступ в університет здійснюється на основі рекомендації державної екзаменаційної комісії або на основі вступних екзаменів, якщо учень не має рекомендації державної екзаменаційної комісії;
- Вступ в університети через ЗНО відміняється;
- Оцінки в атестат чи свідоцтво про навчання, а також в процесі навчання виставляються по 60-ти бальній шкалі, де кожна оцінка має дев’ять пунктів підвищення, тобто 5-ть відповідає 50-59 балів. 60-ть балів – оцінка за особливі заслуги.
- Вчителем чи викладачем у навчальному закладі може бути тільки студент, який закінчить чотирьохрічний педагогічний коледж; пройде двохрічну практику у навчальному закладі і закінчить двохрічний педагогічний університет.
- Вводяться у Закон окремі поняття - «обирати» і «призначити».
- Ставка вчителя (викладача) становить 20 годин тижневого навантаження.
- Штатний розпис навчального закладу затверджує Рада школи на основі примірного та можливості бюджету.
Розділ 1: Рада навчального закладу та її повноваження.
Конференція навчального закладу – батьки, вчителі, студенти, обрані від батьківських колективів, педагогічної (вченої) Ради, учнівської (студентської) Ради, обирає сім членів Ради терміном на 5 років та делегатів на міську (районну) конференцію. Вимоги до членів Ради: не працюють у навчальному закладі, не мають серед працюючих закладу родичів, проживають у мікрорайоні, який обслуговує навчальний заклад. Рада – найвищий керівний орган навчального закладу на 5-ти річний період, повноважений обирати керівника закладу і подавати його кандидатуру на призначення в управління освіти, а також продовжувати контракт з керівником на наступний термін. Також пропонує на посаду фінансового директора, з яким керівник закладу заключає 5-ти річний контракт.
До компетенції Ради відносяться всі питання забезпечення життєдіяльності закладу та матеріально-технічне забезпечення навчального-виховного процесу. Функціонує Рада закладу на основі Положення про Раду – окремого нормативного документу.
Розділ 2. Повноваження керівника закладу.
Обраний Радою керівник закладу укладає п’ятирічний контракт з місцевим управлінням освітою. Повноважений здійснювати самостійно кадрову політику закладу на конкурсній основі та забезпечувати виконання державних стандартів і вимог до отримання освіти певного рівня. Підзвітний Раді школи та місцевому управлінню освітою. Підписання 5-ти річного контракту гарантує керівнику виконання його повноважень протягом повного терміну контракту. Дострокове розірвання контракту можливе лише на основі рішення суду. Має першочергове право на продовження контракту на наступні 5-ть років, після рішення конференції закладу. Не несе відповідальності і не підписує документи фінансового плану, пов’язаних з виконанням бюджету та матеріально-технічний забезпеченням навчального закладу. Вирішує всі питання суперечностей з фінансовим керівником закладу на Раді закладу. Подає фінансовому керівнику і Раді закладу свої обґрунтовані пропозиції до бюджету та матеріально-технічного забезпечення.
Розділ 3. Повноваження фінансового керівника закладу.
Фінансовий керівник закладу обирається Радою закладу і призначається керівником закладу на 5-ти річний термін. З ним укладається контракт і договір про відповідальність. Несе повну відповідальність за підготовку і затвердження бюджету закладу згідно нормативів, відкриття всіх необхідних рахунків, фінансування потреб закладу протягом фінансового року і матеріально-технічного забезпечення навчального процесу. У своїй діяльності враховує пропозиції Ради школи та керівника закладу, виходячи з можливостей бюджету. Керує бухгалтерією закладу і веде весь необхідний облік та звітність.
Розділ 4. Працівники закладу.
Всі працівники закладу приймаються на роботу на конкурсній основі керівником закладу, з якими укладається контракт на 5-ти річний термін. Заміщення вакантних посад відбувається на конкурсній основі через оголошення в ЗМІ. Підставою для продовження контракту на наступний термін є атестація працівника та рішення Ради школи. Без оголошення конкурсу керівником закладу приймаються помічники працівників закладу, направлені на роботу по направленню педагогічних коледжів, як (інтерни) практиканти, терміном на два роки.
До працівників закладу освіти відносяться заступники керівника, вчителі, викладачі, помічники вчителів, помічники викладачів, адміністративно-обслуговуючий персонал. Адміністративно-обслуговуючий персонал може прийматися на роботу з річним випробувальним терміном.
§ 3. Структура освіти України.
Розділ 1. Дошкільний навчальний заклад.
Дошкільний навчальний заклад (надалі ДНЗ) функціонує згідно «Положення по ДНЗ». У ДНЗ навчаються діти віком від 3 до 6-ти років. Найвищим органом управління ДНЗ є Рада, обрана конференцією закладу. ДНЗ – самостійна фінансова структура. Фінансування ДНЗ здійснюється органами влади з місцевого бюджету. Батьки учнів закладу фінансують харчування учнів, медичне забезпечення, Інтернет, утримання бібліотечних фондів. Місцевий бюджет, при наявності коштів, може повністю забезпечувати фінансування ДНЗ. ДНЗ може функціонувати у комплексі з початковою школою. У цьому випадку створюється єдиний навчальний заклад «Початкова школа - ДНЗ».
Розділ 2. Початкова школа (школа І ступеня)
Початкова школа (надалі ПШ) функціонує як шестирічна школа для учнів віком від 7 до 12 років. Повністю самостійна і автономна у своїй діяльності і не може бути у складі школи ІІ ступеня. Має право створювати комплекс тільки з ДНЗ. Фінансується державним бюджетом згідно нормативів фінансування на одного учня. ПШ самостійна фінансова структура. Батьки додатково оплачують послуги бібліотеки та Інтернету, а також харчування. Місцевий бюджет, при наявності коштів, може повністю забезпечувати фінансування ПШ.
Структура початкової школи передбачає трьохрічне навчання всіх предметів одним вчителем-класоводом. Можливе навчання, при наявності спеціалістів та кадрового забезпечення, фізкультури, англійської мови, музики, малювання, інформатики, трудового навчання та інших предметів окремими спеціалістами. Рішення по розподілу годин та призначення спеціалістів приймає керівник закладу за погодженням з Радою школи. Починаючи з 4-го року навчання, частина предметів читають спеціалісти з географії, історії, математики та інших предметів. Класоводу залишаються головні предмети з навчального плану. Перелік предметів та розподіл годин вчителем згідно навчального плану визначає керівник навчального закладу за погодженням з Радою школи. По закінченню ПШ всі учні здають випускні екзамени з головних предметів (перелік визначає МОН України) та отримують свідоцтва про початкову освіту. Початкові школи та комплекси «Початкова школа - ДНЗ» можуть функціонувати, як школи національних меншин, де навчання ведеться рідною мовою. Обов’язковим є навчання українською мовою головних предметів навчального плану (українська мова, історія, математика, фізкультура та інших), перелік яких визначає МОН України. Випускні екзамени у ПШ проводяться українською мовою.
Питання головних атрибутів і ознак окремої навчальної установи, присвоєння назви, а також форми визначається Радою школи, яка працює на основі § 2 даного Закону.
Розділ 3. Основна школа - гімназія (школа ІІ ступеня).
Основна школа – школа для учнів віком від 13 років до 15 років (трьох річна). Назва основної школи – гімназія. Вона буде класичною або профільною. Класична гімназія передбачає вивчення всіх предметів навчального плану без виділення профільності. Функціонує, як школа шкільного округу, бажано в районних центрах. До гімназії всі учні доводяться шкільним транспортом. В окремих випадках, за рішенням місцевих органів влади, при гімназії може функціонувати інтернат. Профільна гімназія (надалі академічна) може функціонувати, як гімназія з поглибленим вивченням окремих предметів. Профілі академічної гімназії визначає МОН України. Академічні гімназії можуть відкриватись тільки в містах, обласних центрах і столиці України. І класична, і академічна гімназії відкриваються тільки в окремих приміщеннях. У випадку відсутності достатньої кількості приміщень, за рішенням місцевих органів влади, дозволяється функціонування гімназії і ПШ в одному приміщенні, розділеного перегородками і обладнаними окремими входами на перехідний період (не більше п’яти років). До гімназії відносяться всі вимоги §2 даного Закону. По закінченню гімназії всі учні здають державні випускні екзамени, визначені МОН України, і отримують відповідні свідоцтва. Сума отриманих балів у свідоцтві є підставою для навчання у старшій школі або професійно-технічному училищі. Фінансування здійснюються державою. Місцеві органи влади через розподіл коштів здійснюють матеріально-технічне забезпечення гімназій.
Батьки додатково оплачують послуги бібліотеки та Інтернет – зв’язку та харчування.
Питання головних атрибутів і ознак окремої установи присвоєння назви, а також впровадження форми визначення Радою школи.
Розділ 4. Старша школа – ліцей (Школа ІІІ ст.).
Старша школа – школа для учнів віком від 16 років до 18 років. Назва старшої школи – ліцей. Ліцей може бути тільки профільним. Перелік профілів у ліцеї визначає МОН України. Проте дві назви профілів ліцеїв обов’язкові – класичний і академічний ліцеї. У класичному ліцеї (гуманітарному) поглиблено вивчаються мови і літератури. У академічному ліцеї (природничому) поглиблено вивчаються математика, фізика, інформатика. Обов’язковими предметами у всіх профілях ліцеїв залишається українська мова та історія. Передбачається після кожного року навчання зменшення обов’язкової кількості предметів. У 12-му класі залишаються тільки сім обов’язкових предметів. До 12 класу завершується вивчення географії, хімії і біології. В окремих випадках за рішенням місцевих органів влади ліцеї можуть створювати комплекси з гімназіями. В цьому випадку комплекс отримує назву класичної чи академічної гімназії, де старші класи будуть іменуватися ліцейними.
Ліцеї можуть існувати тільки в окремих приміщеннях. Винятків не може бути. Підвіз до навчання і повернення з навчання здійснюється шкільним транспортом. При ліцеях, за рішенням місцевих органів влади, можуть функціонувати інтернати. До ліцею відносяться вимоги §1 і §2 даного Закону. По закінченні ліцею (гімназії) всі учні здають Матуру (державні екзамени) і отримують свідоцтва з рішенням екзаменаційної комісії, про можливість вступу у ВНЗ без екзаменів, або через екзамени ,відповідно до набраної суми балів. Фінансування ліцеїв здійснюється державним бюджетом. На місцевий бюджет покладається матеріально-технічне забезпечення. Батьки доплачують до бюджету за бібліотечні послуги, Інтернет-зв'язок та харчування.
Розділ 5. Позашкільна освіта.
Всі види позашкільних навчальних закладів і їх перелік визначає МОН України. Рішення про збереження діючих позашкільних навчальних закладів та утворення нових приймають місцеві органи влади. Фінансування позашкільних навчальних закладів здійснюється за кошти місцевого бюджету. Батьки учнів, які відвідують позашкільні навчальні заклади оплачують додаткові освітні послуги, перелік і вартість яких визначають місцевими органами управління освітою. У випадку розформування позашкільних навчальних закладів їхні працівники з сіткою передбачених годин переводяться у навчальні заклади освіти для позакласної роботи.
Розділ 6. Спеціалізовані школи-інтернати.
Спеціалізовані школи-інтернати для дітей з особливими потребами створюються МОН України, виходячи з реальних потреб місцевих громад та суспільства. Функціонують на основі окремого Положення.
Розділ 7. Професійно-технічні училища.
Професійно-технічні училища (надалі ПТУ) – училища, в яких навчаються учні з 16 до 18 років і отримують, крім середньої освіти, ще і професію молодшого спеціаліста. Перелік професій, яких навчають у ПТУ, визначає МОН України. Обов’язковим для ПТУ є виконання державних стандартів середньої освіти. При ПТУ обов’язково функціонують інтернати з цілодобовим утриманням. Фінансування ПТУ здійснюється за рахунок державного бюджету. По закінченні ПТУ всі учні здають Матуру (державні екзамени) та екзамени по присвоєнні кваліфікації молодшого спеціаліста. У дипломі вказується спеціальність та сума балів за Матуру, а також рекомендація державної екзаменаційної комісії до вступу в університет без екзаменів, або при умові складання екзаменів. Всі додаткові послуги, включно з харчуванням оплачується за кошти державного бюджету.
Розділ 8. Професійні коледжі.
Професійні коледжі (надалі ПК) – навчальні заклади вищої освіти І ступеня, для студентів віком від 16-ти до 19 років (чотирьохрічне навчання), по закінченні яких і здачі державних екзаменів вони отримують професію вищу освіту І ст. і ступінь бакалавра. Перелік професій, яких навчають у ПК визначає МОН України. Утримання ПК здійснюється за кошти державного бюджету. При ПК функціонують кругло добові інтернати. Всі додаткові послуги здійснюються за рахунок державного бюджету. На особливому місці статус педагогічного коледжу. Стати студентом педагогічного університету можна тільки після закінчення педагогічного коледжу і проходження двохрічної практики (інтернатури) на посаді помічника вчителя ПШ чи гімназії. Після здачі державних екзаменів випускники коледжу отримують дипломи, у яких записується рішення державної екзаменаційної комісії і рекомендація для продовження навчання згідно набраних балів. Учні коледжів, які не набрали необхідної суми балів, можуть перездати Матуру через рік на загальних підставах.
Розділ 9. Про врахування коштів місцевого та державного бюджетів при переїзді на проживання в іншу державу.
По закінченні початкової школи, гімназії, ліцею, ПТУ, коледжу, всі учні і студенти отримують крім свідоцтв, атестатів і дипломів також довідки від бухгалтерії закладу про суму коштів, витрачених місцевим і державними бюджетами на навчання учня чи студента. Подібна відомість зберігається в навчальному закладі. При переїзді на ПМЖ у іншу державу учнів чи студентів разом з батьками, чи самостійно, громадяни України, чи їхні батьки, зобов’язані повернути державі кошти, витрачені на навчання учня чи студента.
Розділ 10. Про забезпечення і збереження здоров’я учнів та студентів навчальних закладів освіти.
Для розвитку системи збереження здоров’я у навчальних закладах освіти вводиться у штатний розпис крім ставки медсестри ще і ставка педіатра. У навчальному закладі заводять на кожного учня (пізніше студента) облікову карточку стимулів здоров’я. згідно визначених нормативів приймаються рішення навчального закладу і управління освіти про призначення балів за виконання нормативів і перемог на змаганнях, які записуються у облікову карточку. Протягом всіх років навчання ці бали сумуються і при вступі до університету переводяться у кошти, які зараховуються за навчання.
Розділ 11. Університети.
Університети – навчальні заклади вищої освіти ІІ ступеня для студентів віком від 19-ти до 22 років (чотирьохрічні). Педагогічні університети для студентів віком від 23 до 24 роки (двохрічні). Перелік спеціальностей, які отримують студенти по закінченню університету, визначає МОН України. У університети поступають без екзаменів учні ліцеїв (гімназій), студенти ПТУ і коледжів, які мають у свідоцтвах і дипломах запис державної екзаменаційної комісії про рекомендацію на навчання у університеті. Всі інші випускники середніх шкіл, ПТУ і коледжів поступають у університети шляхом складання вступних екзаменів. Навчання в університеті платне. Додаткові послуги (бібліотечний фонд, Інтернет-зв'язок, гуртожиток) також платні. Для забезпечення справедливого доступу всіх громадян до вищої освіти і отримання професій, всі зараховані на навчання в університет студенти, можуть взяти кредит в держави терміном на 25 років. При видачі кредитів мають бути передбачені стимули для погашення їх зі сторони держави, для відмінників навчання, молодих науковців, роботи по розприділенню на певний термін, багатодітних сімей і т.ін. По закінченні університету випускники отримають диплом про вищу освіту ІІ ст., присвоєння кваліфікації і наукового ступеня магістра. Університет самоврядний і автономний навчальний заклад, який у своїй діяльності керується §2 даного Закону.
Розділ 12. Вищі навчальні заклади ІІІ ступеня.
Вищим навчальним закладам ІІІ ступеня є Національна Академія Наук України і її профільні підрозділи. До складу НАН України входять науковці найвищого рангу, які обираються з’їздом НАНу на громадських засадах. Вони утворюють державну акредитаційну комісію (ДАК) по захисту докторських дисертацій (на громадських засадах) і мають виключне право присвоювати звання докторів наук та академіків. ДАК працює на громадських засадах. Підготовку до захисту докторських дисертацій здійснюють університети і підрозділи НАН України. Структура НАН України та її підрозділів визначається окремим положенням, затвердженим урядом України. У структурі НАН України працюють науково-дослідні інститути, як самостійні юридичні особи.
§3. Структура управління системою освіти України.
Розділ 1. Управління освітою місцевого рівня.
На рівні району (міста) проводиться конференція у складі делегованих представників Рад шкіл, гімназій, ліцеїв, ПТУ, коледжів та директорів перерахованих закладів освіти, яка заслуховує кандидатів на посаду керівника управління освітою, їхні програми та приймає рішення про створення управління освітою і рекомендує на посаду керівника. Місцеві органи влади укладають 5-ти річний контракт з керівником управління освітою, який може бути розірваний тільки за рішенням суду. Конференція обирає і створює Раду району (міста) із незалежних представників місцевої громади і делегує їй повноваження контролю за діяльністю управління освітою на 5-ти річний термін. Обрана Рада затверджує персональний склад та штатний розпис управління освітою. З працівниками управління освітою керівник заключає 5-ти річний контракт. Управління освіто формує бюджет закладів освітою місцевого рівня і подає на затвердження органами влади, пропозиції бюджету для закладів освіти, які фінансуються з державного бюджету. А також формує додатковий бюджет на матеріально-технічне утримання закладів освіти.
Також міська (районна) конференція обирає делегатів на обласну освітянську конференцію та Всеукраїнський з’їзд працівників освіти.
Також Рада обирає районну (міську) атестаційну колегію з кращих педагогів району (міста), яка уповноважена проводити атестацію на присвоєння педагогічних рангів і звань. Атестаційна колегія працює на громадських засадах. Питання підвищення кваліфікації кожен вчитель вирішує самостійно на кафедрах місцевого педагогічного університету чи обласного інституту освіти. Вчитель не зобов’язаний проходити атестацію, тільки по власному бажанню.
Аналогічно збирається обласна освітянська конференція, сформована з делегатів районів і міст. Вона заслуховує програми претендентів на посаду керівника обласного управління освітою та приймає відповідне рішення. Начальник обласного управління освітою укладає 5-ти річний контракт з обласними органами влади і формує відповідний штат. Також обласна освітянська конференція формує обласну Шкільну Раду з незалежних спеціалістів і експертів та передає її функції контролю за діяльністю обласного управління освітою.
Розділ 2. Управління системою освіти України.
Управління системою освіти України здійснює Міністерство освіти. Йому підпорядковуються всі навчальні заклади середньої освіти і вищої освіти І ступеня, а саме: початкові школи, гімназії, ліцеї, ПТУ, коледжі. МОН України розробляє і впроваджує державні стандарти середньої освіти і вищої освіти І ступеня, навчальні плани і програми, переліки рекомендованої навчальної літератури, послуг Інтернет - зв’язку, переліки державних випускних екзаменів та їхній зміст, штатні розписи і бюджети навчальних закладів. Працює згідно «Положення про МОН», затверджене Всеукраїнським освітянським з’їздом. Управління університетами і НДІ здійснює НАН України на громадських засадах, враховуючи повну автономність і самостійність університетів і НДІ та колегіальність при прийнятті спільних рішень. Колегіально розробляє державні кваліфікаційні вимоги до професій та державних екзаменів і контролює присвоєння звань магістрів та докторів наук. Формує державну атестаційну комісію (ДАК).
Найвищим органом управління освітою є Всеукраїнський з’їзд працівників освіти, який формується з делегатів місцевих освітянських Рад та університетів і НАН України і збирається один раз на п’ять років. Заслуховує звіти МОН і НАН України і дає їм відповідну оцінку. Вибирає на посади Міністра освіти та керівника НАН України та рекомендує їх на призначення до Верховної Ради на 5-ти річний термін. А також формує Національну освітянську Раду з незалежних спеціалістів та експертів, якій доручає функцію контролю за діяльністю МОН і НАН на час між з’їздами працівників освіти."
А сейчас как отрезало. )))
На хорошем русском языке, начиная каждую фразу вежливо...
Что в лесу сдохло?
- ты понимаешь, что в этом случае хозяева кафедры не ошиблись?