Хроніка зради
1989 рік – Німецька Демократична Республіка (Еріх Хонеккер)
1989 рік – Румунія (Ніколає Чаушеску)
1992 рік – Афганістан (Наджибулла)
1999 рік – Югославія (Мілошевич)
2003 рік – Ірак (Саддам Хуссейн)
2011 рік – Лівія (Муаммар Каддафі)
Питання № 1: «Що виграла Росія від цих зрад?»
Питання № 2: «Хто буде наступним?»
Написано: Цікава інформація http://szg-akt2.livejournal.com/204
Картинка, між тим, прояснюється …
1. Байден на зустрічі з Медведєвим умовив не блокувати резолюцію 1973, пообіцявши, що інтервенції не буде без узгодження, а військові питання обговорить Гейтс під час його візиту до Москви. Не уповноважений, мовляв, Байден про війну говорити. Цивільний він. Військові краще розбираються.
2. Медведєв повірив.
3. Розігнав усіх, хто говорив, що в політиці на слово вірять тільки дурні. Без необхідних погоджень зняв посла чамов.
4. Союзники вдарили по Лівії.
5. Гейтс сказав, що у нього є важливіші справи з Лівією, і візит до Москви відкладається.
6. Російський МЗС фактично заявив, що шкодує про те, що не ветував проект резолюції, а керівника зовнішньої політики Росії (UPDATE у зв’язку з що ще нерозумінням уточнюю, що керівник російської зовнішньої політики це зовсім не міністр Лавров, а набагато вище) розвели, як лоха.
7. Все в апараті і вище просто в люті.
Плювок в обличчя …
http://consalting-ua.ru/?p=2054