Оскар..
...через ту хоробу я ночами не сплю... вперше у житті стикнулася з синдромом
*нічного холодильника*... я ж жайворонок, у сьомій повечеряла, і усе... а тут
вирішила подивитися оскар 2005, бо все рівно не сплю... ну а маман надумала
а третій ночі смажити оладки... а зааааапах... :-)) з домашнім яблучним повидлом...
сиджу, вписую ті оладки перед цими худющими голівудськими красунями і мені...
НОРМАЛЬНО... уявляю, якби той запах донісся до когось з них... з екрану
телєвізора б повискакували... а дійсно, я ніколи не помічала, що вночі хочеться
їсти :-) хоча мені часто сниться, як я щось їм... одного разу потрапила на
дегутацію тортіків... столи до горизонту, а торти... пам*ятаю смак кожного з
них... а в житті не дуже люблю солодкого... колєжанка мені тоді розтовкмачила
сон... мовляв, це від довгого утримування від радощів життя... :-))))
а, я про оскар писала... ну що, пролетів Авіатор як дикта над французькою
столицею... ну і файно... нема чого займатися пафосом на порожньому місці...
нам дайош прості фільми про простих людей... як, одначе, трудно жити нам,
простим людям... а то всьо герої кругом і історичні особистості... найчесніший
оскар дали кауфману само собою :-)