Питання лише в тому, а навіщо Путлеру Львів бомбити? Просто люди живуть інакше, вони інакші - вони не росіяни. Яким так само на РФ все-рівно, як і самій РФ все-рівно на них. Чи є ознаки окремішності? Так, є: культурні, мовні, перш за все. У Києва таких ознак немає абсолютно взагалі. Столиця чого вони там взагалі...

Коли в інтернеті на телепередачах на рашці якісь жиди говорять про Польщу, в Польщі взагалі люди навіть не знають про це. Тому що їм абсолютно все-рівно, вони живуть інше, своє особисте життя. Коли у Києві офіційні представники звертаються до людей на мові окупанта... А Львів з ними нічого спільного не має, як і Словаччина, Польща, Нідерланди, Німеччина і так далі - всі ті, хто відрізняються, хто є відокремленими по відношенню до багатонаціонального метисаційного конгломерату. Ознаками окремішності є не заперечення російськості, а реальні культурні, мовні та інші чинники, які дозволяють не заглядати запоребрик, а жити своїм власним життям. І президент України раніше на відповідь, чи можлива ця війна, відповів, що українці самі її створюють: https://www.youtube.com/watch?v=rpmTcF3259Q

В Києві хто заплатить, на мові того вони і будуть розмовляти. Платять гранти - вони впроваджують англізми (збагачення мови) й об'єднують українську літературу із зарубіжною у офіційній програмі навчання. Хто заплатить, під того вони і ляжуть. Але серед клієнтів попався фашист-ґвалтівник. Львівянка Ірина Фаріон публічно просто про це говорить, підраховуючи відсоток україномовних у зв'язку із війною в одному з своїх виступів на ютубі.

Може в Києві винайдуть якусь іншу мову, щоб хоч на когось походити, окрім росіянів. І будуть на ній розмовляти, якщо їм українська мова не подобається, якщо вони бридяться, якщо їх нахуй вивертає від неї, якщо вони себе почувають по-ідіотськи, коли намагаються розмовляти українською (у носіїв російської свідомості є така особливість, що вони зверхньо ставляться до європейців, одурманені "садистсько-мазохістською духовністю", від якої, на їх думку, наївні та слабкі європейці далекі). Є навіть крилатий вислів десь в інтернеті: "що росіянину добре - то європейцю смерть". Вони там садисти і махозісти взагалі, і сприймають європейців як слабаків, які не знали що таке присісти на бутилку в мусарці чи отримати в їбло чоботом 45-го в Ашані чи П'ятірочці. Тобто духовність і вимірюється на рашці пережитими репресіями, безглуздими і беззмістовними випробуваннями, проблемами. В цьому і полягає "духовний досвід" - усвідомлювати, що всюди обман, що немає ніякої морально-ціннісної опори в суспільстві, в державної системи немає моралі і суті. Хто більше відсидів - той і більший авторитет. Такий життєвий досвід, мазохістський досвід. Саме в цьому є їхня інакшість, і тому вони відчувають придурочність, коли розмовляють українською, відчувають, що це "нє то пальто", що воно дебільне, чуже для них. Вони просто мають багатий життєвий досвід, вони знають як може бути погано, і в цьому вони полягають, з цього вони виходять. А європейці, на думку росіянів - це заможні люди, слабаки, ситі люди, які не знають якими випробуваннями багата російська душа. Росіяни зверхньо дивляться на заможних європейців. І немає нічого спільного, в принципі, між Європою та Росією. В Росії багато разів казали, що Росія - це не Європа. Хто за ці слова там відповідає - не знаю. Але трубу із вуглеводнями поки що ще не обрізали.

Трохи перефразував ідеї Ірини Фаріон. Це - голос Львова. За Іриною Фаріон, війна - це дидактичний процес по перетворенню українських росіянів на культурних українців. Судячи по заголовкам новин, щось цей процес йде якось повільно (це вже мої оцінювальні судження). А так, за що купив - за те і продаю. Нічого особистого. Моя особиста думка - війну треба припиняти якумога найскорше - ще будете сосати одне одному, чекістські підараси. Повинен ж бути здоровий глузд якийсь. Президент США вже говорив, що у росіянів багато родичів в Україні (у Києві, у східних областях). Навіщо вони воюють зі своїми родичами, не зрозуміло. В мене родичів у Росії немає, я не знаю таких.