Вважається, що віскі винайшли монахи. Зрештою, це й не дивно, адже за часів Темного Середньовіччя саме церковники були носіями просвітництва та інтелекту. А монастирі виконували роль не тільки духовних осередків, а й університетів, де проводились різноманітні наукові досліди. І ось, як твердять дослідники, саме завдяки монахам світ побачив uisge beatha - воду життя. Найперша офіційна згадка про віскі, яка підтверджена літописами, з'явилась у 1494 році. Казначейство Шотландії розпорядилось "видати вісім болів солоду брату Джону Кору для виготовлення aqua vitae". 8 болів - це більш як півтори тонни, а точніше, 1746 кілограм. Ви можете собі уявити, скільки віскі можна було вигнати з цього матеріалу? Досить багато, більш ніж 2400 пляшок. А це вже свідчить про налагоджене виробництво алкоголю.

Звісно, що віскі з'явилось набагато раніше. Ще в 1170 році король Англії Генріх ІІ під час окупації Ірландії зазначав, що ірландські воїни вживали перед боєм так звану "воду життя" (на геліку uisge beatha). "Прийнявши на грудь", хоробрі айріші ставали неймовірно відважними в бою і весело співали пісень під час різні. Звісно, що мова йде про ірландців, але не слід забувати, що шотландці - це ті ж самі кельти. Одна родина, яка просто жила на двох сусідніх островах.

Проте й досі шотландці та ірландці постійно сперечаються, хто ж перший з них винайшов віскі. Вважається, що знання про дистиляцію привезли зі своїх подорожей ірландські монахи, а вже потім передали його своїм шотландським колегам. При цьому вказується цілком конкретна особа - сам Святий Патрік. Але слід зазначити, що ця легендарна персона за походженням була шотландцем. Так що суперечки щодо географічного коріння віскі може тривати вічно. І краще не дискутувати, а просто пити цей чарівний напій, насолоджуючись його неймовірним смаком. І яка в біса різниця, хто його придумав.

У 1505 році монополію на виробництво віскі отримала Гільдія Хірургів та Цирюльників Едінбурга. Віскі почали продавати в аптеках як чудодійний лікарський засіб. Зрештою й досі шотландці та ірландці лікують простуду не аспірином чи колдрексом, а "тодді" - сумішшю чаю та віскі. До речі, Джеймс Хогг, славетний шотландський поет ХІХ століття казав, що "якби тіло могло вірно визначити ту кількість віскі, яку слід випивати щоденно - то можна було б жити вічно, а всі ці лікарі та цвинтарі вийшли б з моди".

Узагалі-то, в ті часи віскі не випускалось масовими об'ємами. Це були радше домашні заготовки, на подобу "маринованих помідорів-огірків". Надлишок ячменю перероблявся у віскі - адже урожай міг просто бути зіпсованим гризунами або ж високою вологістю. А віскі вже нічого не загрожувало - хіба що надмірна спрага його хазяїв. До того ж, цей напій завжди можна було продати. Але в 1707 році Шотландія втратила незалежність, а кляті англійці, не довго думаючи, вирішили оподаткувати весь наявний солод, з якого робили пиво та віскі. Почалась ера "алкогольного піратства". У Високогір'ях Шотландії, там, куди не могли дістатись королівські війська, відкривались сотні маленьких віскікурень, на яких день і ніч працювали над виготовленням "живої води". Звісно, що владі не подобався такий стан речей - на "самогонників" полювали. І полювали дуже ретельно. Бувало таке, що в горах відбувались цілі битви.

Проте з кожним роком англійці йшли на все більші поступки. Причина була в тому, що в Британії полюбили віскі. І його просто стало не вистачати. Звісно, такий стан речей нікого не влаштовував, і король Георг IV, який правив Об'єднаним Королівством в період з 1820 по 1830 рік, вирішив змінити закони таким чином, щоб надати виробникам whisky більше прав. Саме з цього часу індустрія віскі стала розвиватись неймовірними темпами.

Тепер потрібно сказати кілька слів про історію технології виготовлення цього напою. Протягом 333 років ячмінний солод був єдиною сировиною для виробництва віскі. І створювався він традиційним способом - брага заливалась у величезний мідний чайник, пари охолоджувались в змійовику - і так до безкінечності. Але в 1827 році Роберт Штайн створив апарат безперервної дистиляції. Через три роки його було вдосконалено Аенасом Коффі. Однак ті спирти, які отримували внаслідок використання цих апаратів, були занадто нейтральними і дуже відрізнялись від традиційного старовинного віскі - важкого, ароматного та маслянистого. Починалась ера зернового віскі. Тепер для виготовлення напою використували не тільки ячмінь, але й інші злаки. Винайдення способу безперервної перегонки зерна дало початок розвитку цілої індустрії. Приблизно в той час, в останній декаді ХІХ століття, з'являються великі компанії, які продукують купажоване віскі. На арені світового алкоголю з'явились такі імена, як Chivas Brothers, Johnnie Walker & Sons, George Ballantine & Son, Arthur Bell & Sons, Justerini & Brooks etc. А в кінці 19-го століття було створено основні міжнародні бренди віскі, які й досі займають лідируючі позиції на ринку.

20-те ж століття було часом світової окупації. Сухий Закон в США зробив віскі легендарним напоєм, а "контрабандний" бренд Cutty Sark став №1 у цій країні. І зараз в будь-якій країні світу, в будь-якій географічній широті ми зможемо випити дрем бурштинового нектару. Ось вона, справжня глобалізація.