Минулого року я писав так:

Багато хто в ці дні тільки й думає про те, щоб подарувати своїй другій половинці на День Святого Валентина. Бігають по магазинам, вибирають, шукають гроші та місця, де б подарунок красиво можна було упакувати.

А ще більше людей думають про те, як б на цьому дні заробити якомога більше бабла. Ще більше набити свої кишені завдяки маніпуляціям з людською свідомістю і спекуляцім на темі кохання. А ті, хто щиро бажає порадувати коханих, якраз ведуться на дії тих, хто заробляє гроші. Типове замкнуте коло.

Нікому не спадало на думку вирватись за межі цієї системи? Розірвати замкнуте коло? Будь-яким чином. Адже, як на мене, тільки в такому випадку всі ці "валентинівські" емоції будуть справжніми.

Позаминулого року я писав так:

Скоро День Святого Валентина. В ЖЖ люди вже почали писати шаблонні, а подекуди з претензією на оригінальність, пости про те, що збираються дарувати своїм коханим і що хочуть отримати самі. Запитують в френдів, як ті будуть святкувати це "чудове, миле й хвилююче" свято. А ще через кілька днів почнуть з'являтись недолугі картинки з сердечками, завитушечками та пасторальними плюшевими ведмедиками, які понад усе в світі прагнуть щоб хтось там "бі його велентайн".

...
Дивне свято. Ще років 10 тому про нього у нас ніхто й не чув, а тепер просто масова істерія почалась.

І саме дивне те, що ось вже 5 рік я його навіть й не буду святкувати. А вилізу на балкон та буду відстрілювати купідончиків з гвинтівки. Ібо нє фіг літати без дозволу.

А цього року я ні фіга писати не буду. Тому що в мене щодня День Святого Валентина. Хоча дружині я подарунок зробив. І то без прив'язки до свята. І йдеться навіть не про те, що з самого ранку я валяюсь з високою температурою. А спекулянти хай їдять какашки замість чокулядових цюцьок.