• Вірити нікому не можна. Навіть собі. Мені - можна.


• Він спав глибоко й спокійно, але рівно через 20 хвилин він прокинеться. Це була одна зi звичок, напрацьованих роками.


• Ні, нічого, валяйте, зі мною можна, з іншими не раджу.


• У коханні я - Ейнштейн!


• Щирий арієць. Характер стійкий, нордичний. У зв'язках, що ганьблять його, помічений не був.


• Важко зрозуміти логіку непрофесіоналів.


• Не заривайтеся, Штірлиць! Не заривайтеся!


• Ніколи ще Штірлиць не був такий близький до провалу.


• Найщасливiші люди - ті, які можуть вільно поводитися з часом, нітрохи не побоюючись за наслідки.


• Гарний ад'ютант - це як мисливський собака. Для полювання незамінний, а якщо екстер'єр гарний - інші мисливці заздрять.


• Дивна властивість моєї фізіономії: усім здається, що мене десь бачили.


• А вас, Штірлиць, я попрошу залишитися. Ще на одну хвилину.


• Ми усі під ковпаком у Мюллера.


• - Хайль Ґітлер, групенфюрер!
  - Так буде вам, Штірлиць, і так у вухах дзенькає.


• Вірити в наш час не можна нікому, навіть самому собі. Мені - можна.


• Ця травичка добре допомагає від нирок. У вас не болять нирки? Жаль.


• Я буду грати захист Каро-Канн. Тільки ви мені не заважайте.


• Добре б мені стати заступником Ґіммлера. Або пробитися у фюрери - хайль Штірлиць!..


• Важко стало працювати. Розвелося багато ідіотів, що говорять вiрні слова


• Це не дурницi, дружище Біттнер. Це зовсім не дурниця!


• - У вас голова не болить?
  - Від турбот?
  - Від тиску.


• Вони всі фантазери, наші шефи. Їм можна фантазувати, у них немає конкретної роботи. А давати провідні вказівки може й дресирована мавпа в цирку.


• Мені краще знати, із чого розпочинати!


• - П'ю йод.
  - А я п'ю горілку.
  - Ти генерал, тобі можна пити горілку. А нам де гроші взяти?
  - Хабарничай.
  - I потрапиш до твоїх костоломів… Краще я буду пити йод.
  - А я iз задоволенням проміняв би свою горілку на твій йод.
  - Що, багато роботи?
  - Поки багато. А незабаром її зовсім не буде.


• Якби це було влітку, якби в нас був доберман-пінчер, якби в нас була рукавичка тієї жінки, якби доберман-пінчер відразу взяв слід.


• Я люблю мовчунів. У них є чому повчитися. Якщо друг мовчун, так це друг, якщо ворог - так це ворог.


• - Я маю коньяк...
  - Я теж маю коньяк.
  - Зате ви напевно не маєте салямі.
  - Я маю салямі.
  - Виходить, ми з вами їмо з однієї годівниці.


• Ясність - це одна з форм повного туману.


• Що це вас на епітети потягнуло? Розвідник повинен висловлюватися іменниками й дієсловами: він прийшов, вона зустрілася, він передав.


• - Я заплющу очi, а ви мене шандарахнете чим-небудь по голові, як Ґолтофа.
  - Якщо ви запропонуєте мені зрадити Батьківщині, я це зроблю.


• - Штірлиць йде коридором.
  - Що?
  - Штірлиць йде коридором.
  - Яким коридором?
  - Нашім коридом. Штірлиць йде нашім коридором.
  - А куди він іде?
  - Не знаю.


• Як там? "Гай-да Пушкін, гай так сучий син"? Гай-да Штірлиць.