[Recent Entries][Archive][Friends][User Info]
| September 13th, 2009 | |
|---|---|
| 09:25 pm [Link] |     "В репертуарі стрілецьких пісень його відділу появилась пісня про Бандеру: "Ой з-за гори сонце сходить... в бій нас Бандера поведе" (на совєтську мелодію). Деякі дискусії доходили до того, що Українську Державу має очолювати Бандера, а якщо ні, то хай України не буде. Ясно, що так не говорив ніхто з поважних людей. Так говорила лише задурманена молодь. З того приводу на таборі почали Чоронота і Блакитний на політвиховних заняттях "масову роз'яснювальну" роботу. Саме прибув зі Львова Михайло Н. і привіз деякі інструкції в справі нашої тактики. На підставі тих інструкцій вели свою політичну роботу Блакитний і Чорнота. Наша тактика базувалася не на кон'юнктурі, а на далекому погляді вперед і на українській рації. Партизанку ми не вважали за самоціль, а лише за засіб. Чого? Побудови Української Держави, чи боротьби? Для нашого Проводу було ясно, що до виборення Української Держави ще далеко й напевно доведеться нам її виборювати не від німців, а від московських большевиків, чи від якоїсь нової Москви. Тому головна увага мусить бути звернута не на сьогоднішню боротьбу з німцями, а на майбутню - з москалями. Наше завдання - втримати конспіративну підпільну сітку ОУН, бо коли большевизм є в основному більша сила політична, як мілітарна, то з нею й боротись треба засобами й методами головно політичної натури. Партизанка - це може переходова форма боротьби, а політичне підпілля - стала й єдина на довгі роки. Тому недоцільно нам надто розгортати партизанку. Недоцільно зривати великі маси в ліс без зброї, амуніції, а головне - без перспективи для широкої партизанки в совєтських умовах. На цій підставі партизанка для нас - пристановище для розконспірованих людей і база військового вишколу та підготови військових кадрів на майбутнє. Маючи партизанку, ми маємо змогу бити німецького окупанта по пальцях, відповідаючи терором на його терор. Але немає для України рації раптово розвалювати німецький східній фронт. Чим довше триває війна з Москвою, тим краще, тим більше вона вичерпується. Навіть західні аліянти тримаються цієї тактики й не починають десанту у Франції, бо що ж їм шкодить, коли два вороги людства-гризуть собі горло? Чому ж тоді ми маємо кидати всі свої резерви в бій, який для нас нічого не вирішує? Нехай це навіть сьогодні не популярно, коли все рветься до бою з німцями, але для нас важна рація дії, а не кон'юнктурна популярність, яка тягне зайві жертви й, деконспіруючи населення, провалює найважніші позиції для майбутнього,, яке щойно принесе вирішний бій". Саме бандерівські успіхи полягають на кон'юнктурному використовуванні протинімецьких настроїв, які дають змогу кожному набирати людей у ліс. Але що з тими людьми без амуніції і без усього іншого необхідного буде, коли німецький фронт заломиться і прийдуть большевики, як переможці, зі знанням терену, з засобами провокації і розвідки в терені? Як ті маси здеконспірованих партизанів перевести назад у підпілля і там забезпечити? http://lib.oun-upa.org.ua/skorupski/par |