"Історія найбільшого бою Української Повстанської Армії є маловідомою в українському суспільстві. Висвітлення таких героїчних сторінок національно–визвольної боротьби має виховний момент та наближує питання державного визнання ветеранів ОУН-УПА, армії — визнаної українським народом, до позитивного вирішення.

Бій, що увійшов в історію, як бій Гурби — Антонівці, або Гурбинський бій, був одним з найтриваліших і одночасно найбільшим за масштабами серед тих, що коли-небудь вела УПА. Розпочався він у квітні і тривав до початку травня 1944 року. Він охопив терени сучасних Рівненської (Здолбунівського, Дубненського та Острозького районів) та Тернопільської (Кременецький та Шумський райони) областей. Основний ареал бойових дій припав на територію між селом Антонівці та урочищем Гурби. В смертельному герці зійшлись 5 тисяч упівців (відділи південної групи УПА-Північ «Богун» під командуванням командира Петра Олійника — «Енея» та з’єднання «Холодний Яр» УПА-Південь, очолюване командиром Миколою Свистуном) і понад 35 тисяч бійців каральних загонів НКВД, на боці яких була авіація, танкові частини, бронепотяг та артилерія. Найбільш запеклі бої точилися з 21 по 25 квітня. Проявивши великий героїзм, знищивши понад 900 більшовиків, підбивши 5 танків, загони УПА прорвали вороже кільце на заході, в районі с. Буща, та вийшли з оточення. Власні втрати повстанців — 150 убитих та 60 поранених, більше 100 полонених. Одним з героїв бою став не хто інший, як Василь Кук (полковник Василь Коваль), завдячуючи військовій майстерності якого упівцям вдалося вийти з оточення.Історія найбільшого бою Української Повстанської Армії є маловідомою в українському суспільстві. Висвітлення таких героїчних сторінок національно–визвольної боротьби має виховний момент та наближує питання державного визнання ветеранів ОУН-УПА, армії — визнаної українським народом, до позитивного вирішення.

Правда, на сайте "100 найбільш переможних битв УПА" до сих пор значится, что "07 лютого 1943 - - - сотня УПА під командуванням Довбешка-Коробка провела наступ на загін жандармерії у м.Володимирець. Містечко повністю визволено від ворога, здобуто 20 одиниць вогнепальної зброї, 65 ковдр, амуніцію та інші речі. Втрати ворога: 7 вбитих, включно з командиром жандармерії інші розбіглися. Втрати УПА: 1 вбитий і 2 ранених". Герои!!! Отвоевали целых 65 одеял и убили 7 украинских парней, служивших в жандармерии!!!И что интересно: среди этих героев не нашлось ни одного, кто не сдал бы своих при первом же допросе, поменяв сырой бункер на уютную служебную виллу. Ветераны МГБ до сих пор вспоминают, как Куку, пока его не поселили на такой вилле, в камеру по распоряжению руководства первую клубнику приносили!