И свет во тьме сияет, и тьма не объяла его - Голодоморный распад
[Recent Entries][Archive][Friends][User Info]
|
03:50 am
[Link] |
Голодоморный распад
Голодоморная некромантия постепенно разъедает души молодого детей и если этот шабаш не остановить, то совсем скоро Украина будет лишена будущего. На днях придя из школы, малая сказала, что сняли с уроков все классы с первого по шестой и отправили на какой-то городской (или районный) конкурс по голодомору. Дети рисовали голодомор, пели о голодоморе и рассказывали стихи о голодоморе. Стоит ли удивляться, что люди уже начинают наблюдать ситуации, описанные посетителем моего дневника?
Теща в очередном шоке - у нее во дворе пацанва лет 9-10-11 играет в что-то некрофильское: кошака убили (видно, голодом морить терпения не было, так они его повесили), какую-то капличку начали строить, кукол рассадили в лентах, могилки накопали... Вобщем, те же игры, что у взрослых на пл. Славы...
Мы играли в дочки-матери, в войнушку, жмурки или лапту. Еще недавно возле подъездов можно было наблюдать детей, скачущих через "резинку". Сегодня дети играют в голодомор и в его почитание... Почитание, как в первобытном обществе того, чего боишься... Дети уже боятся голодомора и поэтому приносят ему ритуальную жертву, поскольку не хотят, чтобы так как внушил им президент страны, чтобы матери "пальчик за пальчиком" ели своих детей. Ведь дети не знают, что взрослые умеют лгать.
Хочу только напомнить, что первые "уроки голодомора" проводились в украинских школах нацистами во время гитлеровской оккупации, да и цифра "шесть миллионов" была названа как раз ими:
"Учитель Шерстило на прізвисько “Ковбаса” оголосив ,що сьогодні навчання не відбудеться. Худий високий Шерстило стояв перед класом у ще ,либонь, передвоєнному ,поношеному костюмі , який висів на ньому , мов на жердині. Прізвисько він дістав від того , що при згадці про м”ясний виріб голос його набирав плаксивих ноток. Ми знали: наші вчетелі , львівські інтелігенти , тяжко бідують, живуть упроголодь.
-Замість сьогоднішнього навчання,-повідомив нас Шерстило, -підемо оглядати виставку. Потрібно, -додав він,- зібрати з кожного учня по п”ятдесят грошей на вхідний квіток. ...
Ми крокували за Шерстилом на виставку, як крчата за квочкою, і вийшли на вулицю Коперника. Вулиця була заповнена збудженими пішоходами , виднілось багато військових.
Відчувався нервовий передфронтовий настрій . Біля вхідної брами палацу Потоцького білів великий картон з написом : “Світова жидовська пошесть”. Меньшими літерами уточнювалося: “Велика мандрівна виставка”.
Сама виставка складалась зі стендів з фотографіями і діаграмами..... Шерстило підвів нас до того стенду , де експонувалися фотографія шефа ГПУ-НКВД Гендріха Ягоди і підручного Сталіна, члена політбюро Лазаря Кагановича.
- Ось цей,- вказав він на Ягоду, - спочатку знищив українську інтелігенцію- мозок нації, а потім у 33-му році разом з Кагановичем,-він вказав відповідну фотографію,- організуввав штучний голод від якого загинуло шість мільйонів селян – біологічна основа народу.
- - Навіщо це зробили ?- запитав Ромашка.
- Шерстило не вмів до ладу відповіси ...."
|
|
