| Особенности национальных историй |
[Oct. 11th, 2012|01:14 pm] |
Особенности национальных историй
Имел небольшой спор с десталинизатором о Грюнвальдской битве. Решил проверить как она освещена в массовом сознании. В Википедии.
Остался доволен. Хотя временами казалось, что битв было несколько. Разных :)
Русский вариант:
"Польско-литовское войско
Основу армии Великого Княжества составляли 40 хоругвей. Часть хоругвей литовского войска, сражавшихся при Грюнвальде, называлась по землям, от которых они были выставлены. Этнографическую Литву представляли Виленская, Трокская, Гродненская, Ковенская хоругви, а также семь хоругвей из Жмуди (Жемайтии), в числе которых была и упомянутая у Длугоша Медницкая хоругвь. Этим собственно литовским ополчением, в состав которого входило также некоторое количество татар, осевших в Литве, при Грюнвальде командовали воевода виленский Петр Гаштольди боярин Монвид (Монивид). Названия земель носили 13 хоругвей: три смоленских, Лидская, Полоцкая, Витебская, Пинская, Новогрудская, Брестская, Волковысская, Киевская, Кременецкая и Стародубовская. Еще две хоругви — Дрогнчинская и Мельницкая — были смешанными. Что касается остальных 14-ти хоругвей, то об их названиях и национальном составе источники умалчивают. Можно предположить, что все они (или, по крайней мере, большая их часть) носили имена разных литовско-русских бояр и «княжат». Тремя хоругвями Смоленской земли (Смоленская, Мстиславская и неопределенной принадлежности) командовал брат Ягайло Лугвений Мстиславский.
[...]
Знаменитые участники
В битве принял участие ряд исторических личностей, которые после битвы оставили заметный след в истории: будущий вождь гуситов и национальный герой чешского народа Ян Жижка (в битве он потерял левый глаз); сын Тохтамыша и будущий хан Золотой Орды Джелал ад-Дин; будущий наместник Чешского королевства, предок князей Вишневецких и Збаражских Сигизмунд Корибутович; сын Кейстута и брат Витовта, будущий Великий князь Литовский Сигизмунд Кейстутович; предок князей Острожских, позднее постригшейся в православные монахи и канонизированный после смерти Фёдор Данилович (Преподобный Феодосий Острожский); будущий регент Польского королевства и первый кардинал польского происхождения Збигнев Олесницкий."
http://ru.wikipedia.org/wiki/Грюнвальдская_битва
Польский вариант:
"Strona polska
Rycerstwo polskie zorganizowane było w 50 chorągwiach, wśród których znajdowali się także zaciężni Czesi (Jan Žižka), Morawianie, Ślązacy, Szwajcarzy i lennicy polscy (Hospodarstwo Mołdawskie, Księstwo Mazowieckie, Księstwo Płockie, Księstwo Bełskie, Podole). Spośród tych wojsk szczególnie wyróżniła się Chorągiew Białego Niedźwiedzia z Chełma, która miała znaczący udział w bitwie (została za to wyróżniona przez Króla Polski Władysława Jagiełłę, który ufundował kościół pw. Rozesłania Apostołów w tym mieście). Litwa przysłała 40 chorągwi, które składały się z oddziałów litewskich i lenników litewskich na Rusi. W ramach wojsk litewskich walczyły także chorągwie złożone z Tatarów, którzy uciekli ze Złotej Ordy oraz oddziały przyprowadzone przez Lingwena z Republiki Nowogrodu oraz z Republiki Pskowskiej. Wśród uczestników tej bitwy, po stronie Królestwa wymieniani są m.in. rycerze: Zyndram z Maszkowic, oboźny wojsk polskich i dowódca wielkiej chorągwi ziemi krakowskiej, Marcin z Wrocimowic, chorąży chorągwi ziemi krakowskiej, Zawisza Czarny i jego brat Jan Farurej z Garbowa, wojewoda krakowski Jan z Tarnowa, Florian z Korytnicy, Paweł Złodziej z Biskupic, Mikołaj Powała z Taczewa, Jarand z Grabia, Dobiesław z Oleśnicy, Spytek I Jarosławski oraz Lingwen Olgierdowicz, Zygmunt Korybut, Jerzy Mścisławski, Petulin z Zimnej Wódki.
[...]
Wojsko litewskie (wraz z lennikami z Rusi)
{перечень хоругвей - и всё!}
http://pl.wikipedia.org/wiki/Bitwa_pod_Grunwaldem
Литовская версия:
"Žalgirio mūšis – 1410 m. liepos 15 d. netoli Tanenbergo ir Griunvaldo vykęs mūšis tarp jungtinių Lietuvos Didžiosios Kunigaikštystės ir Lenkijos Karalystės pajėgų ir Teutonų ordino.
[...]
Lietuviai ir lenkai
Už kelių kilometrų nuo kryžiuočių, šalia mažos gyvenvietės Tanenbergo, buvo įrengta lietuvių-lenkų būstinė. Lenkų armiją sudarė 18 000 riterių, 11 000 vasalų ir 4000 pėstininkų. Prie jų prisidėjo 11 000 Lietuvos riterių ir pėstininkų, 1100 totorių, ir apie 6000 čekų, rusų, moravų ir moldavų. Iš viso apie 51 000 žmonių. Brangios, sunkiosios kavalerijos buvo nedaug. Dauguma lietuvių ir lenkų pėstininkų buvo ginkluoti vėzdais ir jų šarvai buvo žymiai prastesni nei kryžiuočių.
Politinis armijos vadovas buvo Lenkijos karalius Jogaila, kuriam tuo metu buvo apie 60 metų, mūšio lauke kariuomenei vadovavo Lietuvos didysis kunigaikštis Vytautas."
http://lt.wikipedia.org/wiki/Žalgirio_mūšis
:) "Lietuviai ir lenkai" - это "литовцев И поляков"
Белорусская версия:
"Польшча і ВКЛ
Агульны лік саюзнага войска дасягаў 31,5 тыс.ч., сярод іх 18 тыс. польскіх конных рыцараў і 2 тыс. пяхоты, 11 тыс. лёгкай конніцы ВКЛ і 500 пяхоты. У склад польскага войска ўваходзілі не толькі польскія, але і чэшска-мараўскія атрады. Арганізацыйна войска складалася з 50 польскіх харугваў і 40 харугваў ВКЛ. У войску ВКЛ было 4 харугвы з этнічна літоўскіх землях, 36 з зямляў Русі (у т.л. 28 з земляў у беларускіх этнічных межах, 8 — з украінскіх).
Смаленскія палкі
Вядомыя ў рускай і савецкай гістарыяграфіі «тры рускія смаленскія палкі (харугвы)» этнічна былі не рускімі ў сучасным значэнні слова, а бясспрэчна беларускімі, зважаючы на тагачасныя этнаграфічныя межы[5], і, відаць, складаліся з воінаў са Смаленска і з Полацка або Мсціслава. Князь Ноўгарада Вялікага Лугвен-Сымон Альгердавіч, які камандаваў і гэтымі трыма палкамі, і наогул палкамі паўночнай часткі ВКЛ, меў пры сабе і ноўгарадскі атрад."
http://be.wikipedia.org/wiki/Бітва_пад_Грунвальдам,_1410
Немецкая версия:
"Die überlieferten Angaben über die Stärke beider Heere weichen beträchtlich voneinander ab. Sie reichen für das polnisch-litauische Heer von 26.000 bis 39.000 Kämpfer,[6] für das Ordensheer von 11.000 bis 27.000.[6] Jan Długosz, der spätere Chronist der Schlacht, dessen Vater an ihr teilgenommen hatte, nennt zwar keine Zahlen, doch ist es möglich, anhand seiner Auflistung der beteiligten Banner,[7] für das Ordensheer sowie den polnischen Adel eine Schätzung abzugeben: So standen inklusive von Kriegsaufgeboten der preußischen Stände um die 20.000 Mann unter der Fahne des Ordens, während das Königreich Polen 15.000 mehr oder weniger gut gerüstete Kämpfer ins Feld führte. Unberücksichtigt bleibt bei diesen Schätzungen die Anzahl der Litauer, Tataren, Ruthenen und Weißrussen unter dem Kommando Vytautas'. "
http://de.wikipedia.org/wiki/Schlacht_bei_Tannenberg_(1410)
Английская версия:
"The structure and number of infantry units (pikemen, archers, crossbowmen) and artillery units is unknown. Estimates, often biased by political and nationalistic considerations, were produced by various historians.[5] German historians tend to present lower numbers, while Polish historians tend to use higher estimates.[7] The high-end estimates by Polish historian Stefan Kuczyński of 39,000 Polish–Lithuanian and 27,000 Teutonic men[32] have been cited in western literature as "commonly accepted".[5][6][33]
[...]
Both forces were composed of troops from several states and lands, including numerous mercenaries; for example, Bohemian mercenaries fought on each side.[34] The Knights also invited guest crusaders. Twenty-two different peoples, mostly Germanic, joined them.[35] Teutonic recruits included soldiers from Westphalia, Frisia, Austria, Swabia,[34] Stettin (Szczecin).[36] Two Hungarian nobles, Nicholas II Garay and Stibor of Stiboricz, brought 200 men for the Knights,[37] but support from Sigismund of Hungary was disappointing.[27]
{ Bohemian были on each side уже тогда :) }
[...]
Poland brought mercenaries from Moravia and Bohemia. The Czechs produced two full banners, under the command of Jan Sokol of Lamberk.[1] Serving among the Czechs was Jan Žižka, future commander of the Hussite forces.[38][39] Alexander the Good, ruler of Moldavia, commanded an expeditionary corp.[4] Vytautas gathered troops from Lithuanian and Ruthenian (modern Belarus and Ukraine) lands. The Lithuanian army included three banners from Smolensk, under the command of Jogaila's brother Lengvenis, and a contingent of Tatars of the Golden Horde, under the command of the exiled Khan Jalal ad-Din.[2] The overall commander of the joint Polish–Lithuanian forces was King Jogaila; however, he did not directly participate in the battle. The Lithuanian units were commanded directly by Grand Duke Vytautas, who was second in command and helped design the grand strategy of the campaign. Vytautas actively participated in the battle, managing both Lithuanian and Polish units.[40] Jan Długosz stated that the low-ranking Sword Bearer of the Crown Zyndram of Maszkowice commanded the Polish army, but that is highly doubtful.[41] More likely Marshal of the Crown Zbigniew of Brzezie commanded the Polish troops in the field."
http://en.wikipedia.org/wiki/Battle_of_Grunwald
Украинская версия:
"Польське військо
Польське військо очолював польський король Ягайло, воно мало 51 хоругву і загальну чисельність близько 18-20 тисяч воїнів, з них близько 11 тисяч важкої кавалерії та 4 тисячі піхотинців(решта, скоріше за все, військова обслуга — обоз).Сучасні історики вважають, однак, що піхоти у польському війську не було.
Основу війська становили 42 хоругви з польських земель, під проводом Ягайла також виступили 9 хоругов з західноруських земель, в тому числі: по 1 з Львівської, Холмської, Перемиської, Галицької земель,3 хоругви з тієї частини Подільської, що в той час відійшла до Корони; власну хоругву виставив Спитко з Тарнова, пан на Ярославі (Перемишльська земля), хорузва з Белза, власники якого в той час були ленниками Корони. У польському війську були також 2 хоругви чеських найманців на чолі з Яном Соколом, серед них, можливо був і Ян Жижка, майбутній вождь таборитів, а також воїни з моравів, силезців. Крім того вважають, що був у ньому загін, надісланий господарем Молдови - Олександром Добрим,ленником короля. До володінь господаря на той час входили і землі Буковини (Шипинська земля)[5].
[ред]Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського
Марка України — Грюнвальдська битва. Лицар Іванко Сушик.
Військо Великого князівства Литовського, Руського і Жемайтійського очолював великий князь литовський Вітовт, воно мало 40 хоругв і загальну чисельність близько 11-12 тисяч воїнів.
До війська князя Вітовта входили підрозділи литовських (сучасна Білорусь), руських (сучасна Україна) та жамойтських (сучасна Литва) земель, в тому числі з: Поділля, Києва, Стародуба, Луцька, Володимира, Кременця,Берестя (Бреста), Смоленська. Син удільного Чернігівсько-Сіверського князя Корибута-Дмитра — Жигимонт Корибутович очолював 51-шу хоругву, яка йшла під його власним прапором (гербом «Погоня»), вірогідно набрану у волинських володіннях князя. Сам Сигізмунд Корибутович під час битви знаходився у почті короля Ягайла.
.Іншi військові з'єднання
На боці союзницьких військ також виступили загони кримських татар числом від 1 до 3 тисяч воїнів (за даними Яна Длугоша татар було 300), здебільшого вершників, на чолі з ханом Джелал ад-Діном, сином хана Тохтамиша."
http://uk.wikipedia.org/wiki/Грюнвальдська_битва
На молдавскую, "Bohemian" и татарскую версии у меня просто не хватило терпения :)
Но можно твёрдо быть уверенным в одном - побили всё-таки тевтонцев :) |
|
|
