Так важко писати правду
Сам дивуюсь. Такого ще не було. Три тижні не можу дописати "науково-публіцистичну" розвідку про те, що Василь Стус ніколи не ходив у номінантах на Нобелівську премію, тим більше, що його не висував на цю нагороду Генріх Бьолль, а люди, які "пустили хвилю" - щонайменше невдахи, щонайбліьше - аферисти. Книжка перекладів, без якої кандидатуру претендента у "вічні" навіть не допустять до розгляду, побачила світ лише через рік після смерті Василя Стуса. Один добрий знайомий сказав, що не треба чіпати цю тему - нехай, мовляв, буде хоч якась надія...

Ну, що? Може зараз вдасться закінчити?...