Революція лише тоді чогось варта коли вміє себе захищати.
Щодо бархатної і співочої,до того ж лише для половини країни це ще більш актуально.
Якщо вже втягнули країну в нескінченний виборний хаос і безвладдя піддавшись на політреформу яка нівелювала поразку кучмістів,-- то вся дальша стратегія і тактика повинна була розроблятись для нових умов гри.
А це значить триматись купи жертвуючи шкурним інтересом і просуваючи більш розкручених і здібних на результат,готовність на компроміси,не поливати нікого брудом бо прийде час і знадобиться з ворогами домовлятися про компроміс який повинен мінімалізувати втрати держави і зберегти лице,не бити себе в груди що з кимось ми ніколи не підем на коаліцію,що точно певні персони не стануть ніколи прем"єром і спікером,що то розпущу то не ропущу,що зовнішній вектор не зміниться за жодних умов і тд.
В парламентських республіках повинні всі бути готові домовлятися про коаліцію з усіми,причому граючи проти один одного без образ для себе і зради електорату,який повинен очікувати любих конфігурацій коаліції.
Це добре для тих країн які вже мають сталу державність і розходження між лівими і правими однаково пронаціональними партіями щодо шляху держави не є протилежними,а різниця полягає лишу в більш соціальній чи ліберальній програмі.
В ситуації України при такому мякому і демократичному Президенті без свого Медведчука з усім його інструментарієм вийти в дамках після політреформи було просто нереально,--сталося те що і було наперед запрограмовано-- отаманчики всі передерлися поміж себе,а виграла більш дисциплінована і авторитарна сила, і боюсь тепер надовго.
Нових національних лідерів ще не видно на горизонті,а всі старі вже дискредитовані і втратили весь свій порох.
Отже покоління прийдеться зачекати,якщо доживемо аби який чудо-знахар нас вилікував від пристрасті вічно ходити по граблях і дивуватись своїм гулям немов це вперше трапилось.

мысли верные, да усте не те ;)

ТАК вложіть у правильні уста,і будуть ті.

Такой зайчег.
Он действительно неиправимый романтик) ксп-воспитание)