це самвидав? :)

"не сыпь мне соль на рану..." (с)

Проблема тілки у тому, що з нею робити після покупки? В мене ось лежить пара книжок ХІХ століття. Купив на розпродажі, по канадському долару за кожну (горнятко кави й те дорожче коштує). Що робити - не знаю :( Ну приємно таке мати, ну й далі що?

Можна поставити на поличку, а якщо книжки не радують, можна перепродати :)

Та по-моєму, нічого й не треба з ними мати. Просто володіти ними:)

я маю найбільшу приватну колекцію в Україні газет - тож, планую на її основі зробити відділ, або окремий музей преси. тож, ці газети, які я зараз купую, колись "запрацюють"

6000 баксів??? Всього-навсього? :)

Если бы это было принято в Украине после покупки, я бы денежек дал бы....

ааааа кльово... може хтось з близьких друзів зрозуміє і подарує:)

якшо є такі гроші - треба брати. однозначно!

цікаво, не збереглося десь тогочасної публікації конституції Орлика? шось мені здається, шо вона взагалі ніде опублікована не була, а її нікчемність дала файну спадщину - дотепер проявляється:)

але - мала ж вона десь бути зафіксована, написана тобто?

на жаль, ніде не бачив навіть копії.

Вахо, купи. Це справжня річ, класна. Куди подіти - можна на зберігання до української амбасади у Вашингтоні. Це я жартую. До речі, боюсь, з митницею будуть проблеми.

нашою чи їхньою?

Нашою. В нас найдебільніша митниця в світі.

Я тут на Амазоні купив книжок на 100 баксів 90 центів. А виявляється, що без мита можно провозити щось лише на 100 баксів. До того ж в полі "організація" написав свою фірму. В результаті митники вимагали від мене дозвіл на зовнішньоекономічну діяльність. А за зберігання на митниці треба платити 18 гривень на день... І ще треба йти на митницю особисто бесідувати з інспектором, або підписувати договір з митним брокером, щоб він усе залагодив. Отож відправили вони книжки назад. Мій приклад - іншим наука.

До речі, можливо цей часопис вони за межі Стейтів не дозволять переслати. Спробуй замовити, бо деякі з продавців букіністики у процесі оформлення покупки пишуть: "Соррі, не можемо наважитися вислати книжку в таку високоцивілізовану і демократичну країну, як Україна".

брєд. як і багато що в нашому житті. співчуваю.

Ніколи не розумів колекціонерів усіляких ретро-фетишів.

тоді ніколи не ходіть до Третьяковки, музею Ханенко, Гугенхайма тощо. майже всі великі колекції зібрані ентузіастами або тиранами.

Та ні, я розумію і навіть цілком підтримую коли на меті зробити все це публічним надбанням. Але ж мова саме про приватні колекції, а точніше — про (як на мою думку) збочене задоволення власника колекції від самого процесу одноособового володіння фетішем.

а звідки теза про збочене задоволення? здається, ніхто тут подібного не заявляв.

у мене є багато унікальних, одиничних раритетів, але нічого збоченого за собою не зауважував

На жаль, такі як ви є у меншині.

Хртеть не вредно, вредно не хотеть

Оголоси збір коштів серед своїх френдів і коментаторів - хто скільки зможе:)))
Так по 1-20 долярів дивись і назбирається:)))

суперідея. дивно, що ніхто раніше до цього не додумався.

жаль, правда, що в мене у френдах купа студентів і жодного ахметова ;)))

ну, студики по доляру, манагєри - по 10-20:)))
хтось може на сотеньку розщедриться
ну і сам шось вкладеш!...

я вже і так вклав - за 21 рік збирання - грошей нємєряно ;)))

але хід ваших думок мені подобається. )

:))))