Web нікому не потрібен і це добре помітно на прикладі мобілок.

Раптово виникла думка що як така Всесвітня Павутина масовому користувачеві не потрібна. Йому потрібні програми. Програми що взаємодіють через Всемережжя і дозволяють спілкуватися між собою, виставляти свої фотки на загальний огляд, ставити так звані лайки, дивитися фільми, порнуху, серіали і Ютуп (телевізор 2.0), смішні картинки, слухати музяку, дрюнькати в відеочаті-рулетці, підглядати за чужим життям в соціалочках і таке інше. Те що багато з цих програм представлені у вигляді нікчемних HTML документів нафаршированих явасценарієм є прикрою випадковістю і значення не має. Я про те що Павутина в своєму так би мовити традиційному вигляді переважно статичних гіпертекстових документів сукупність яких утворює щось на кшталт всесвітньої цифрової бібліотеки малоцікава пересічному — буковок багато, полайкати немає кого, інтерактиву мало. Згадується однокашник для якого Internet (WWW) це Мордокнига, Вконтакті, Instagram, Viber, Tiktok, Tinder, Ютуп і т.д. Насправді він і web-переглядача на розумному телефоні запускає нечасто. Користуючись смартофоном він, за великим рахунком, вилазить зі своїх програм в Павутину тільки за тим чого немає в цих самих програмах (порно онлайн без SMS, як відремонтувати карбʼюратор). Причина з якої він, приходячи з роботи додому, заходить на web site YouTube крапка ком а не запускає програму Ютуп (як він це робить в себе на коммунікаторі) суто історична.

Епоха мобілочок, коли ледь не всі носяться з цими тикалками, показала що web-сторінки (байдуже чи це новомодне SPA чи щось іще) погано підходять на роль програм. З web-сторінками-як-програмами забагато мороки (хоча б тому що потрібно запускати павутинного переглядача і перемикатися між вкладками). І зауважте що, коли мова заходить про мобілочки, то знаходиться не так і багато тих хто варнякає про універсальність сайтиків та про складність написання програм під розумні телефони (як це часто роблять у випадку з нормальними програмами). Пишуть аж бігом. Прикро що явасценаристів з їхнім Хромом та ангулярками пустили в світ мобільних програм.

Спаскудження ідеї гіпертексту і мутація ВП в якусь подобу програмної платформи (на кшталт .NET чи ОС взагалі) почасти є наслідком задоволенням запиту шир. нар. мас. Зелені буковки на чорному фоні, семантична Павутина цікаві купці технарів та всіляким задротам. Якби ВП й нині залишалася такою якою вона була на початку, то крім маргіналів ніхто б туди не потикався.

Post scriptum. Константин Кадавр говорить на схожу тему. Мільйони web-вузлів майже нікому не цікаві, переважна більшість відвідує жменьку сайтиків чи сидить в своїх загончиках соціальних мереж, Всесвітня павутина не стала (принаймні поки що) кіберпанковою антиутопією або утопією, експансія ЗМІ і т.п. Интернет умер (Очевидные вещи #21)