Скульптор из Воронежа разработал монумент в честь тысяч убитых палестинцев. Монумент под названием "Стена плача" , представляющий собой мраморную стену красного цвета из тысяч палестинцев убитых режимом Нетаньяху поставят на центральной улице Воронежа.

Светов рассказывает о ваших похождениях на дне рождения его девушки. https://www.youtube.com/live/VJnTv8KhJzg?si=uB47eglQh4GiQ9cJ таймкод 2:46:41

кек

Блять, до чего же противен этот говнокашин. Выкинуть бы его жирную тушу следом за ежаком.

Я бы насрал на этот череп.

Точно так.

15-м, может будет?

>From Russia With Blood: 14 Suspected Hits On British Soil That The Government Ignored

https://www.buzzfeednews.com/article/heidiblake/from-russia-with-blood-14-suspected-hits-on-british-soil

Valde Khan
·
Колись давно, у 1943 році, США відправляли через два океана незліченні тонни боєприпасів, техніки, їжі і медикаментів. Вантаж корабля значив для когось на фронті різницю між життям і смертю. А ще кораблі везли книги.
Це були не просто книжки які іноді замовляли собі солдати, або ті, що їм надсилали рідні. Просто одного разу книговидавці зібралися і вирішили підтримати свою армію тим, що мали - книжками. За роки цієї ініціативи на фронт потрапило майже 123 мільйони книг. При чому вибиралися саме ті, які видавцями вважалися затребуваними у не військових читачів. Тобто видавництва працювали собі у збиток, а не звільняли склади від непотребу.
Вибір книг, та ще й багацько літературної класики у доступі, не тільки зіграли свою роль у морально-психологічному забезпечені амеркианскьих військ, а й заклали засади потужного письменницько-читацького руху, що став рушієм величезної культурної індустрії. Якщо ви поціновував фантастики та фентезі, то маєте завдячувати саме американскій звичці читати. Бо якщо є кому читати, значить будуть і писати. World Fantasy Awards, премія “Х’юго” та “Неб’юла” засновані саме у повоєнних Штатах.
Доречі, такі метри американської літератури як Р. Хайнлайн, А. Азімов і Л.С. де Камп під час війни служили разом, а потім всі отримали премії Х’юго і Неб’юла.
Щож відправляли на фронт видавці? Книги? Сенси! Адже художня книга це про сенс. Вона і є сенс. Той, який їй подарував автор і той, який схотів прийняти в дар від книги читач.
Сенс може бути як ліками так і отрутою. Росіяни, як знавці отрут, давно вкладалися в отруйні сенси, випускаючи книги, що готували підсвідоме свого насєлєнія до війни із нами, і наше насєлєніє теж готували - отруювали. Сенс як ліки можуть бути небезпечними для тираній - згадайте вогнища із книг Ремарка, або прочитайте “451 градус по Фаренгейту” Р. Бредбері. Більш того, дозволю собі процитувати одну нещодавню новину:
В России на базе Российского книжного союза (РКС) заработал экспертный центр, который оценивает печатные и электронные книжные издания на предмет их соответствия законодательству, и даёт рекомендации по их изъятию в случае нарушений. (с)
Це приклад того, як Мордор намагається гасити будь-яке світло. Бо книга це не папір і не фарба. Книга це сенс, а змога створювати сенси, сприймати їх і ділитися ними називається простим словом - свобода. Наповнюючи суспільство вільними сенсами ми створюємо області свободи, хай іноді і ризикуючи впустити сенси-отрути, але така вже ціна свободи - ризик. Але він того вартує. Бо правильні сенси потроху, непомітно осідають в нашій свідомості і впливають на життєві вибори, моральний компас і ті оцінки, що ми даємо подіям у нашій долі. Те, що називають світосприйняття. Якщо ж повернутися до фентезі то чого вчить нас Конан із Кимерії? Не здавайся! В тобі сил більше ніж ти сам\а очікуєш. Чого вчить Фродо? Неважливо, наскільки твої зусилля здаються меншими за інших, бо саме твої можуть стати вирішальними. Хібе це не ті ідеї, які зараз потрібні українцям? Он із Фродо погоджується Тиріон Напівмуж, адже маленька людина може кидати ду-уже велику тінь, а ще ж є чому повчитися у Гаррі Поттера, Генно Ласкольника, вампіра Региса, Логена Дев’ятипалого і багато ще в кого. Бо вони також переживали страх, самотність, зневіру, розчарування в тих, хто здавлося не міг розчарувати. Нам просто треба використати їх історії як вчителів, так само як би ми вчилися на відвертій розмові із добрим другом. Наприклад, я обожнюю фразу Логена Дев’ятипалого, із книг Джо Аберкромбі:
“Краще зробити справу, ніж жити в страху перед нею”.
Про мільйони книг для американських військових я нещодавно дізнався від людини, що залучена у подібну ініціативу на нашій війні. Ми якраз розмовляли про “Плем’я” С. Юнгера. Просто зараз при наявності смартфонів, старлінків на кожному ВОПі, інтернетказіно і порнхабу книжкам важко. Бо сенс, це солодка сердцевина, до якої ще треба дістатися через жорстку кожуру. Крутити спіни простіше… але вони свободи дати не можуть. На відміну від сенсів-ліків, що їх дарують нам художні книги.
P.S. Ну і до речі, я теж вклав пару сенсів у книгу. Тож якщо вам цікаві ці сенси, за посиланням у першому коментарі ви зможете придбати книгу “Право сильного”.

1. Америку под полный контроль глобалистов!
2. Третья мировая с россией и массовая посадка всех любителей путина.
3. Отмена рабочих прав и привилегий и вездесущего safe.

Трамп управляется российской троллятиной и сталирастами типа Старикова.
Как так вышло, что самая тупорылая совковая нечисть правит сейчас америкой? И никто этому никак не противодействует.

Все умники из сраной съебали - я теперь тут самый умный. Один на весь город ЧИНЮ НОУТБУКИ и УСТАНАВЛИВАЮ АНТИВИРУСЫ. Бабло рекой. Слава путену!

Миша, ну сколько можно, скажи трах-тибисдох-тибисдох и подними биткоин после халвинга! Давай, не ленись, расчитываем на тебя.

светова может

Белогондонные дебилы нашли КОРРУПЦИЮ в 90-х. Гайдарочубайс, оказывается, обворовал говносраную! А вот если б не обворовал...

Если сам Путин признал развал СССР незаконным, то чего тут думать?