Міг би привітати, але мені можна би було дорікнути що хвалю своє болото.
Але все рівно радий.

ja duzhe ljubyv i luyblju Papu Ivana Pavla II. Vin dlja mene zrazok duhovnogo Otcja.

То долучу з ним календарик до тих журлалів.

Ви так ставите питання: римо-католицизм vs православйа. Але ж
1) є греко-католики
2) Вас захопили дії ченців конкретного ордену. Якщо ми втратили аналоги католицьких орденів (братства), то це - наслідок тяжкого історичного минулого, а не відмінностей між східним і західним обрядами. Треба відновлювати братства, на зразок того, до якого записався колись Сагайдачний з усім військом.

братства - це скоріш аналог війскових орденів (типу тамплієрів), які все ж таки були світськими. Пауліни ж - чернечий орден, і аналог з братствами тут недоречний, як на мене.
А в Католицький Церкві, крім ордену братів-паулінів, та й інших не менш чудових орденів, є дуже багато інших речей, які можуть захоплювати (а як на мене - не можуть не захоплювати)))))

добра музика інколи буває голосом Бога, а Католицька церква більше пристосована до змін суспільства і до постійного розвитку, я постійно в тому переконуюсь

я теж так раніше думала, поки близько не зіткнулася з католицькою церквою
православна церква - то ліберальна, якщо їх порівнювати

мало того - костьол останнім часом пробує перетягувати на себе функції Państwa

а монахи, з розповідей знайомих - то те, що є найкраще у католиків, або краще, бо найкраще - то Кароль Войтила - Jan Paweł II

а я чим ближче зтикаюся, тим більше в неї закохуюсь :).
А лібералізм не завжди корисний. І вже тим більше не помічаю його у православній Церкві (і це не як нарікання, а як скоріше комплімент сказано).

а я помітила толерантність православної релігії до інших релігій в Україні, чого в Польщі немає
насправді, католицький костел у некатолицькій державі відрізняється від того, у католицький
той перший мені більше до душі, тим другим - розчарувалась

от ви робите стандартну помилку. Говоримо "католики", маємо на увазі "поляки".
Адже католицький Костел (або я більше люблю все ж таки говорити Церква) є не лише у Польщі. На моє щастя я знайома з католицькою Церквою більше в Україні, та й серед друзів маю католицьких священників саме українців. Тому чесно кажучи навіть здивована, чому Ви вважаєте їх нетолерантними людьми. Ніде в будь-якій іншій християнській конфесії (ані у православних, яких я люблю та поважаю, і не маю до них претензій, врешті-решт, це не моя справа, що там у них та як, ані тим більше у протестантів, яких я теж знаю дуже добре, але ставлюся до них не настільки добре, може саме тому що добре знаю :). Так от, ніде я не бачила стільки толерантності та поваги до особистості людини та її власного вибору як у католицькій Церкві (підкреслюю, мова йде про Україну, де власне і живе автор посту).
А щодо Польші - в будь-якій країні, де Церква починає встромляти носа у державні справи - вона певним чином спотворюється. Погляньте на православ"я у Росії та скажіть після цього ще раз про толерантність та лібералізм :) І в той же час у Польщі, де православними у процентному відношенні є стільки, скільки напевно у нас католиків, православна Церква має репутацию "живої та толерантної". Знаю від знайомих поляків-православних.
Щодо лібералізму - не сприйміть мене за консерваторку або реакціоністку - але з лібералізмом треба бути обережними, бо за ним часто ховається банальне "потворствование" (не знаю як це влучно сказати українською)гріху та людським слабкостям. Що не завжди корисно, як я вже казала.
___________________________________________________
Автору посту - соррі за такий довгий коммент :)

http://www.newsweek.pl/wydania/artykul.asp?Artykul=22574 - to tak, na marginesie - ліричний відступ

я порівнюю саме "домашню" релігію: в Україні - православ"я, а у Польщі - католицизм; людей не порівнюю, бо всюди є люди, і є людиська..
у католиків (тут, в Польщі) неможливо було б мати хрещених батьків іншого, ніж католицьке визнання - це тільки один приклад
в Україні, судячи з того, що писав Вахтанг, це можливо

А Ви на 100% впевнені, що неможливо було б? Ви канон Церкви так добре знаєте? Чи знаєте особисту думку одного ксьондза?
І впевнені, що в Україні у православній Церкві дитину дозволили б хрестити свідомому будисту або мусульманину? Я - більш ніж впевнена, що ні.

крім того, Ваш приклад нічого не говорить про толерантність Церкви. Є канон, правила Церкви, згідно з якими дозволяється або не дозволяється те чи інше.
Якщо законами більшості держав світу не дозволяється вбивати людину або красти - це свідчить про відсутність лібералізму чи толерантності в цих державах?
Якщо в Церкві існують певні правила, то що в цьому поганого? В православній ці правила теж існують.
А деякі недоліки певної Церкви (або парафії, або окремого священика) у певній країні чи місцевості - це "частный случай", і поширювати його на всю Церкву - недоречно.

Як греко-католичка я любила і люблю Івана Павла ІІ, матір Терезу з Калькутти... Люблю братів-римо-католиків. Але не слід шукати досконалості в будь-якій Церкві, бо всі ми люди, недосконалі, грішні. І треба багато справжньої любові та відваги, щоби приймати всіх такими, якими вони є, незалежно від того, консерватори це чи ліберали.

...про себе я б сказав, що католицька - для душі, православна ж - як певний знак співпречетності з історією та народом. колись, у пору духовних шукань, я долучився було до творення однієї римо-католицької громади і пам'ятаю розумні казання, з цитатами Рільке, поляка отця Мартіна, манеру служби отця Миколая, теж поляка - він був схожий на рок-виконавця, гумор капуцинів... щодо ж східного нашого обряду, то для мене якось більше має значення сам храм, а не служителі чи громада. думаю, вибирати тут не доводиться: якби б народився поляком чи литовцем, то був би собі абсолютно позитивним католиком. а так - "заратустра не дозволяє". тому роблю висновок: якщо вже маємо таку поінформованість про все і такий широкий світогляд, то не гріх відчувати себе католиком серед католиків, православним серед православних, буддистом серед буддистів - врешті людиною серед людей )