...про себе я б сказав, що католицька - для душі, православна ж - як певний знак співпречетності з історією та народом. колись, у пору духовних шукань, я долучився було до творення однієї римо-католицької громади і пам'ятаю розумні казання, з цитатами Рільке, поляка отця Мартіна, манеру служби отця Миколая, теж поляка - він був схожий на рок-виконавця, гумор капуцинів... щодо ж східного нашого обряду, то для мене якось більше має значення сам храм, а не служителі чи громада. думаю, вибирати тут не доводиться: якби б народився поляком чи литовцем, то був би собі абсолютно позитивним католиком. а так - "заратустра не дозволяє". тому роблю висновок: якщо вже маємо таку поінформованість про все і такий широкий світогляд, то не гріх відчувати себе католиком серед католиків, православним серед православних, буддистом серед буддистів - врешті людиною серед людей )