Петро Кравчук. К 100-летию.
Петро Илькович Кравчук

(псевдо: Арсен, Марко Терлиця) (1911 - 1997).

Украинский прогрессивный писатель, публицист, литературовед, историк. Автор около 40 книг и сотен статей.

Родился 6.07.1911 в селе Стоянов (Радеховский повят Тарнопольского воеводства, ныне Львовской области). Был членом Украинского селянско-рабочего социалистического объединения, преследовался польской полицией. В 1930 году эмигрировал в Канаду.

С 1932 – член Коммунистической партии Канады. В 1931-1939 – член главной управы Товарищества помощи освободительному движению на Западной Украине. В 1932-1936 – секретарь ЦК секции молодежи Общества "Український робітничо-фермерський дім". В 1940-1942 находился в заключении за революционную пропаганду. Затем работал корреспондентом украинских эмигрантских газет "Україньське жіття" и "Жіття і слово", в 1947-1949 – их спецкорреспондент в Киеве.

С 1978 по 1991 был председателем Товарищества объединенных украинских канадцев, единственной просоветской эмигрантской организации в Канаде.

Петр Ильич был лауреатом международной премии имени Я.Галана (1967) и премии им. В.Винниченка (1993).

Умер в Торонто 3 февраля 1997 года.

Творчество:

П'ятдесят років на службі народу. До історії української народної преси в Канаді. 1957;
На новій землі. Сторінки з життя, боротьби і творчої праці канадських українців. 1957;
Терлиця Марко (псевдо). Правнуки погані. Українські націоналісти в Канаді. Киев, 1960;
Shevchenko in Canada. 1961;
Терлиця Марко (псевдо). Націоналістичні скорпіони. Киев, 1963;
Іван Франко і українська трудова еміграція. 1966;
Важкі роки. 1968;
Українці в історії Вінніпега. 1974;
Листи з Канади. Статті, нариси, памфлети. 1974;
З рідним народом. 1979;
Українці в Канаді. 1981;
Мои друзья и знакомые. Воспоминания, эссе. Киев, 1986;
Украинцы в канадской литературе. Киев, 1990;
Частка наших звитяг та болю. 1990;
Інформативна довідка. Особисті спостереження. 1990;
Від Петра І до Суслова. 1993;
Літературна Україна. 1997.