|
|
Пишет Apocalypse Won (![[info]](http://lj.rossia.org/img/userinfo.gif){kind=small} harllatham)@ 2022-07-08 16:59:00 |
 |
|
 |
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
Дом на говне как фундамент традиционализма российского
https://zbruc.eu/node/112419
Але й тут маємо глибоку традицію. У фільмі С. Ейзенштейна «Октябрь» (1927 р.) є дуже символічний епізод: матрос розбиває імператорський унітаз. Унітаз став символом дворянства, а отже ворожим винаходом. Хоча у 1921 р. В. Лєнін обіцяв зробити «из золота общественные отхожие места на улицах нескольких самых больших городов мира». Йому не вдалося втілити свою божевільну мрію, але золотий унітаз в окремо взятому маєтку, як знаємо, вже існував.
У 1918 році в Петербурзі відбувся з’їзд сільської бідноти. З північних губерній Росії прибуло кілька тисяч «крєстьян», сотні їх були розміщені в Зимовому палаці Романових. Коли з’їзд завершився і всі роз'їхалися, то виявилося, що вони не тілько всі ванни палацу, але й неймовірну кількість безцінних севрських, саксонських і східних ваз загидили, використовуючи їх в якості нічних горщиків.
«Это было сделано не по силе нужды, – згадував Максім Горькій, – уборные дворца оказались в порядке, водопровод действовал. Нет, это хулиганство было выражением желания испортить, опорочить красивые вещи. За время двух революций и войны я сотни раз наблюдал это темное, мстительное стремление людей ломать, искажать, осмеивать, порочить прекрасное».
Письменник В. Шкловський описав схожу історію, яка трапилася 1919 року в Москві: «В одном московском доме жила военная часть; ей было отведено два этажа, но она их не использовала, а сперва поселилась в нижнем, выжгла этаж, потом переехала в верхний, пробила в полу дырку в нижнюю квартиру, нижнюю квартиру заперла, а дырку использовала как отверстие уборной. Предприятие это работало год».
Совєтська влада затаврувала ватеркльозети, віднісши їх до буржуазних пережитків. Унітази нагадували минуле буржуазне життя, тому їх треба було знищити, як і церкви та поміщицькі садиби.
https://zbruc.eu/node/112419
Але й тут маємо глибоку традицію. У фільмі С. Ейзенштейна «Октябрь» (1927 р.) є дуже символічний епізод: матрос розбиває імператорський унітаз. Унітаз став символом дворянства, а отже ворожим винаходом. Хоча у 1921 р. В. Лєнін обіцяв зробити «из золота общественные отхожие места на улицах нескольких самых больших городов мира». Йому не вдалося втілити свою божевільну мрію, але золотий унітаз в окремо взятому маєтку, як знаємо, вже існував.
У 1918 році в Петербурзі відбувся з’їзд сільської бідноти. З північних губерній Росії прибуло кілька тисяч «крєстьян», сотні їх були розміщені в Зимовому палаці Романових. Коли з’їзд завершився і всі роз'їхалися, то виявилося, що вони не тілько всі ванни палацу, але й неймовірну кількість безцінних севрських, саксонських і східних ваз загидили, використовуючи їх в якості нічних горщиків.
«Это было сделано не по силе нужды, – згадував Максім Горькій, – уборные дворца оказались в порядке, водопровод действовал. Нет, это хулиганство было выражением желания испортить, опорочить красивые вещи. За время двух революций и войны я сотни раз наблюдал это темное, мстительное стремление людей ломать, искажать, осмеивать, порочить прекрасное».
Письменник В. Шкловський описав схожу історію, яка трапилася 1919 року в Москві: «В одном московском доме жила военная часть; ей было отведено два этажа, но она их не использовала, а сперва поселилась в нижнем, выжгла этаж, потом переехала в верхний, пробила в полу дырку в нижнюю квартиру, нижнюю квартиру заперла, а дырку использовала как отверстие уборной. Предприятие это работало год».
Совєтська влада затаврувала ватеркльозети, віднісши їх до буржуазних пережитків. Унітази нагадували минуле буржуазне життя, тому їх треба було знищити, як і церкви та поміщицькі садиби.
