Их нравы


Младшие мужчины, челядь, парубки, дети собираются и "зачиняють робити забави, щоби зробити веселиться межи людьми,
бо тогди й домашнім стає легше на серці". Вот приблизительное перечисление игр, которые справлялись при мертвеце:
"Грушки", "На него", "Млин", " Сорока", "Білиця", "Коза", "Печенє гусака", "Сосокало", "Битєкомина", "Жид-купець",
"Тягненнє бога", "Ткачі", "Каси", "Касаплодюча", "Огарчік", "Вішенє", "Колотєз", "Заїц", "Ниточки", "Обручька",
"Галамбеза". Я, понятное дело, не знаком с ними и их правилами, но игротека в Карпатах явно была обширная. В такие игры
включалась и семья покойного: "єк ведут сі забави, то домашні дают потрібних речів до того і придивюют си забавами, ба
и сміют си разом з другими". Не велись забавы только в тех хатах, где остались сироты.

Особенно экзотично выглядят игры не "при мертвеце", а "с мертвецом". Цитирую, поскольку перевести это сложно: "Вечором
збираєся молодіж і виправляє страшні варварськи жарти з трупом. Приміром, тягають мерця за ноги і кличуть, щоби вставав
і бавився з ними, тягають за волоссє і питаються, чи відгадає, хто потяг, тягають стеблиною чи галузкою з частинного
дерева небіжчикові попід ніс, скобочуть його, щоби засміяв, і т.д. І все те діяся на очах рідні, котра одначе не може
запротестувати, бо не може ломити звичаю". Экзотику эту я почерпнул из "Українці. Історико-етнографічна монографія"
под редакцией Анатолия Пономарева.

И эти люди ещё обвиняют русских в некрокульте, хотя ясно,
что именно на Украине с древних времён сложился ужасающий
варварский некрокульт. Отголоски этого культа все мы видели
на Майдане, где таскали гробы с покойниками. Видели людей,
становящихся на колени, "не рабы" бля. Ну, и конечно,
пресловутый культ "Холодомора" -- из того же ряда.