|
| |||
|
|
Последняя песня кобзаря Ой, люди, недарма весь народ сумує, А великий голова ні чорта не чує. Наші красні комісари, що ж ви наробили, Із нас кожу поздирали, собі галіфе пошили. Він прикази віддає – продналог давайте, Беріть де хочете, хоч з-під нігтів колупайте. А з чого ж ми почерпнем на ті продналоги? Хіба підем грабувати край битої дороги. На дорозі вже хватає сердитого люду, Приучилися вони до такого труду… Барахло, худобу тягнуть, скрині розкривають. А не змовчиш, що скажеш – зуби вибивають. Розумніють мужики в своєму куточку, Доки будуть грабувати останню сорочку. Розуміють мужики, на що це похоже. Ой, хто ж прийде та його зничтожить. "Пісня про продналог", за виконання якої сліпого кобзаря Ляшенка було заарештовано 5 червня 1926 року в с. Ворожба органами ДПУ фР-7, оп.2, спр.42, арк.135. http://www.archives.gov.ua/Publicat/Res |
|||||||||||||