Последняя песня кобзаря
Ой, люди, недарма весь народ сумує,
А великий голова ні чорта не чує.

Наші красні комісари, що ж ви наробили,
Із нас кожу поздирали, собі галіфе пошили.

Він прикази віддає – продналог давайте,
Беріть де хочете, хоч з-під нігтів колупайте.

А з чого ж ми почерпнем на ті продналоги?
Хіба підем грабувати край битої дороги.

На дорозі вже хватає сердитого люду,
Приучилися вони до такого труду…

Барахло, худобу тягнуть, скрині розкривають.
А не змовчиш, що скажеш – зуби вибивають.

Розумніють мужики в своєму куточку,
Доки будуть грабувати останню сорочку.

Розуміють мужики, на що це похоже.
Ой, хто ж прийде та його зничтожить.

"Пісня про продналог", за виконання якої сліпого кобзаря Ляшенка було заарештовано 5 червня 1926 року в с. Ворожба органами ДПУ
фР-7, оп.2, спр.42, арк.135.

http://www.archives.gov.ua/Publicat/Researches/Golodomor_Sumy.pdf