Войти в систему

Home
    - Создать дневник
    - Написать в дневник
       - Подробный режим

LJ.Rossia.org
    - Новости сайта
    - Общие настройки
    - Sitemap
    - Оплата
    - ljr-fif

Редактировать...
    - Настройки
    - Список друзей
    - Дневник
    - Картинки
    - Пароль
    - Вид дневника

Сообщества

Настроить S2

Помощь
    - Забыли пароль?
    - FAQ
    - Тех. поддержка



Пишет Серый Крокодил ([info]grey_croco)
@ 2008-08-16 19:53:00


Previous Entry  Add to memories!  Tell a Friend!  Next Entry
Судьба украинского кинематографа в Одессе.
Только что проходил мимо нашего кинотеатра "Родина". И вот что я заметил.




Суббота. Вечер. Казалось бы у кинотеатра должно собраться немало желающих попасть на вечерний сеанс.

Но не тут-то было!

Решил я зайти внутрь. На улице жарко, а внутри работает кондиционер. Может весь народ спрятался там, в холле?





Это кассы.




А это буфет. Народ, численностью 1 (один) человек, уныло взирает на стаканы с попкорном и колой.



Удивительно! Еще в прошлом году такого не было!

А что же случилось за этот год? В чем причина такой потери интереса к кинематографии?

А ларчик-то просто открывается.





Вот это первый зал.




А это второй зал.


Снимки получились не очень хорошие, но тем не менее разобрать, что написано, вполне можно.

И что же мы видим?

А видим мы три магические буквы, надежно отватившие одесского зрителя от кинотеатров.

Эти три буквы - УКР.

Говоря проще - почти 100% репертуара кинотеатра - с украинским переводом.

Вот поэтому и не видно зрителей, жаждущих приобщиться к самому важному для нас искусству.

Это и есть наглядная иллюстрация провала политики украинизации кинематографа на Юго-Востоке. Потому как в остальных одесских кинотеатрах - такая же картина.

И в других городах Новороссии картина очень похожая.

Так что панове украинизаторы, хрен вам моржовый, а не дерьмова!


(Читать комментарии) - (Добавить комментарий)


[info]adzja@lj
2008-08-31 17:42 (ссылка)
Ви ставите таке наївне питання ніби дійсно не розумієте ЧОМУ.

Насамперед зазначу, не цікавлюсь політикою. Не треба мені приписувати кольори і патологію шкіри. Не нормально коли така маса чавкається з головою в міжпартійних чварах. В Росії не ретранслюють засідання Думи, не показують думки "іншої" партії. Путін, "Єдина Росія". Мєдвєдєв. Все. І це правильно. Ніякого позерства зі сторони можновладців.

В Україні навколо пусті балачки. Що спотворює повітря. Людям здається ніби вони з'явились на світ не там де треба. Батьківщину, так як маму, не обирають. В ній народжуються. Як на мене, або серйозно займайтесь соціальною та партійною діяльністью, або майте мужність покладатись на своїх обранців. Дайте їм і собі спокійно працювати.

Ніби й справді від всесильного керівника держави залежить доля людини. Перед нами не просто черговий архіміф що ми отримали в спадок від СРСР, так насправді було. Сталін розстрілював навіть за то що у чинуша на прийомі бігають очі.

Хоча, російськомовного населення (разом з його засобами масової інформації і всіма своїми або імпортованими продуктами культури Росії) лише біля 30 відсотків та цього співвідношення достатньо щоби почався невідворотній процес повної русифікації (http://uk.wikipedia.org/wiki/Русифікація) України. Розумієте? Коли подивитесь уважно по лінку більше очевидних речей стане зрозуміло...

На русифікацію українців йдуть реальні гроші. Можу підтвердити офіційними цифрами бюджету Російської Федерації. Нам потрібні хоч якісь пункти опору. "Якісь?" К чорту якісь - лише з масивним фундаментом, міцними стінками та потужними гарматами.

(Ответить) (Уровень выше)


(Читать комментарии) -