Ucropia o morte
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends View]
Sunday, November 1st, 2020
Time |
Event |
7:26p |
https://wz.lviv.ua/article/423391-gzhegozh-gauden-lviv-kinets-iliuzii-uryvokЇї автор за освітою юрист. Проте він, як справжній історик, нарешті сягнув до джерел — архівних матеріалів. Як слідчий суддя (тут придалася його юридична логіка) він зіставив свідчення, звіти й зізнання, викрив загальні фрази, двозначності та суперечності. Він зауважив, що антиєврейські настрої існували у Львові вже раніше: ще до початку польсько-українських боїв. Він наголосив, що погром ініціювали солдати польського війська, які прибули на підмогу місцевим полякам, та вчорашні герої оборони Львова. До погрому, пише він, долучилися не лише львівські батяри, а й люди з вищих сфер. Як отой одягнений у цератову куртку чоловік на ім’я Ясь, що із садистською втіхою вбиває безборонного, а відтак півтори години грає на фортепіано — абсолютно безтурботно і з великою майстерністю. Як пані в модних капелюшках, що приходять грабувати єврейські помешкання разом із прислугою. /.../ ...вбивці діяли з невимушеної власної волі, через незбагненну жорстокість. І діяли вони так саме у день пришестя до Львова польської незалежності. Можна сказати: ці вбивства стали першою подією незалежності. Ба більше: це діялося до певної міри від імені новонародженої польської держави. До певної міри — бо, звісно, з Варшави не лунало жодних закликів до погрому, польські діяння у Львові були спонтанними. Але ж євреїв убивало зокрема Військо Польське (адже зброю мали передусім вояки), до того ж — із повним асортиментом національної символіки: з білими орлами, біло-червоними нарукавними пов’язками, під мелодію «Мазурки Домбровського». І врешті, найжахливіший аспект: у Львові в листопадові дні 1918 року антисемітизм став фундаментом польської ідентичності. Тестом на польськість. Ян Томаш Ґрос написав колись, що під час німецької окупації поляки вбили більше євреїв, ніж німців. Ця теза викликала значне обурення, однак придивляння до львівського погрому надає їй — за аналогією — ознак імовірності. Адже якщо (наводжу дані з монументального «Календаря Львова» Аґнєшки Беджицької) за два дні погрому поляки вбили щонайменше 73 євреїв, то це означає, що за один день їх убили — щонайменше — 36. Якщо ж під час тритижневої оборони Львова від рук поляків загинули близько 250 українців, то це означає, що кожного дня їх у середньому гинуло близько 11. | 11:02p |
Cringo quia absurdum  Пятый евангелист, так сказать. Апостол гностического кринджа. У св Марка лев, а у св Евгения носорог He spent most of his childhood in France and, while there, had an experience he claimed affected his perception of the world more significantly than any other. As Deborah B. Gaensbauer describes in Eugène Ionesco Revisited, "Walking in summer sunshine in a white-washed provincial village under an intense blue sky, [Ionesco] was profoundly altered by the light." He was struck very suddenly with a feeling of intense luminosity, the feeling of floating off the ground and an overwhelming feeling of well-being. When he "floated" back to the ground and the "light" left him, he saw that the real world in comparison was full of decay, corruption and meaningless repetitive action. This also coincided with the revelation that death takes everyone in the end. Much of his later work, reflecting this new perception, demonstrates a disgust for the tangible world, a distrust of communication, and the subtle sense that a better world lies just beyond our reach. |
|