Ucropia o morte
[Most Recent Entries]
[Calendar View]
[Friends View]
Thursday, December 3rd, 2020
Time |
Event |
11:06a |
пацаны-пейзанчики Как-то раньше в голову не приходило, что "пацан" это ведь наверняка то же, что "пайзан(ин)" https://ru.wiktionary.org/wiki/paisanPaisan Значение амер., фам. земляк, друг (в обращении, преимущественно среди выходцев из Италии и испаноязычных стран) ◆ They spoke about this and that, and when the upstairs tenant learned Frank Alpine was a paisan, he told him to come up and meet Tessie. B. Malamud, «The Assistant» https://en.wiktionary.org/wiki/paisanoAlternative forms paisan Etymology From Neapolitan and Spanish paisano, Italian paesano, French paysan. Doublet of peasant. Noun paisano 1. (Alternate spelling of paesano, from Neapolitan language "paisano," often shortened to "paisan" or "paesan") among Italian Americans and Americans of Italian descent, a fellow Italian or Italian-American; a fellow ethnic Italian. 2. A native, especially a native of California of mixed Spanish and Indian ancestry. 3. (US, Southwestern US) roadrunner. С своей пацанкою голодной выходит на большак пацан. Вот таких вот пацанов -- благородных разбойников евразийских просторов -- называли большаковики, или большевики. Ну а то, что гопники это по сути деревенское быдло в городских условиях, то бишь деревенщина, экстраполирующая свою пейзанщину на бюргерство, сказано давно и не мной. -- своего рода консервативная революция или контрколонизация: провинция (то есть когда-то побежденные и присоединенные) берет реванш, подчиняя метрополию своим ponyatiam Current Music: Nuberu - Pozu funeres | 3:24p |
https://zaxid.net/golodomor_travmi_i_nikchemni_choloviki_n1511416А у предків, які пережили Голодомор, травма була якраз інша. Річ у тім, що для них ані СРСР, ані УСРР як його складова ніколи не були «чужими державами»", а більшовицька влада не була чужою. Вони якраз травмувалися тим, що своя ж держава, яка, до речі, щойно провела українізацію, прирікала їх на голодну смерть. Мало хто з нас задумується, що Голодомор відбувався під україномовними гаслами, ще й кулішівським правописом про «соціялістичне перевиховання колгоспних мас», а хліб забирали ті самі колгоспні активісти, які ще вчора цю українізацію активно проводили. Невідомо, як саме відбилось ось це поєднання українізації з голодом у свідомості та підсвідомості селян, але підозрюю, що імідж української мови від цього не поліпшився. Окреме питання – довіра до великих і красивих ідей, пафосних слів про народне щастя і всього такого. Припускаю, що саме цим можна пояснити слабкість позицій українського націоналізму на схід від Збруча. Відомо, що з приходом німецьких окупантів на Схід потягнулися тисячі активістів обох відламів ОУН, які так чи інакше намагалися принести свої ідеали тамтешнім українцям, але успіх – коли порівнювати з Галичиною та Волинню – був невеликий. Чи не тому, що населення передвоєнної УСРР / УРСР отримало болісне «щеплення»? Зараз дехто з усіх сил намагається показати Голодомор як частину протистояння українського та російського етносів. Педалюється тема про російських переселенців, які буцімто кардинально змінили етнічну картину в Україні. Не втримаюсь від цитати. «А тоді річка настала. Людська річка… Повінь. О! Як тоді, після Голоду ці води полились! Наче десь греблю прорвало. В кожне село, в кожну спустошену голодом хату, затікала каламуть російської глибинки. Переселенці. Зозулине поріддя». Ці слова приписані сучасною письменницею буцімто свідку Голодомору. Чи варто пояснювати, що в реальності таких спогадів не було? В реальності найбільшою травмою для тих, хто пережив Голодомор, було якраз те, що хліб забирали свої. Родичі. Сусіди. Знайомі. І що після всього їм треба було жити в одному селі з тими, хто вбивав їхніх близьких – і мовчати, щоб не накликати біду. Саме це, а не напівміфічні «переселенці з російської глибинки», найбільше травмувало суспільство. І якщо подивитися з висоти сьогодення, то чи не ця прихована травма є причиною нашого запеклого самоїдства, цієї фанатичної гризні в стилі «ах ви, гади, проголосували не за того президента, це через вас усі біди, це ви прирекли державу на смерть!» Хтозна. |
|