Настроение:	sleepy
Музыка:	Тапольський на Подiльському мосту
Entry tags:	deutschland, geschichte, literatur, lustig, polen

Żëcé i przigòdë Remùsa
Майковский, служивший военным врачом, времени не терял.
Он успел набросать черновик исследования, посвященного
истории кашубов, а также дописать роман «Жизнь и
приключения Ремуса», который сейчас считается
краеугольным камнем кашубской литературы.


«Ремус» – это история про польского паренька с дефектом речи,
которого очень плохо понимают другие поляки (и которого сам
рассказчик считает сумасшедшим). Но однажды Ремус узнает,
что он волшебник кашуб, который должен в одиночку оберегать
древнюю кашубскую культуру от немцев и поляков.
Кстати, больше всего неприятностей Ремусу доставляют
именно поляки. Если немцы это преимущественно мелкие
бытовые проблемы, то один из польских персонажей буквально
служит сатане, чтобы окончательно уничтожить даже память о
Кашубии. В общем, Harry Potter i rycerz kaszubski. Даже жаль,
что всего один том.


Майковський своїми словами задекларував негативне ставлення до спроб німців
наблизити до себе кашубів, зрештою, як і лемків, яких німці намагалися трактувати
за окремий народ.

Власне Майковський у 1909 році опублікував програмовий текст «Молодокашубського
руху», в якому помістив гасло: «Що кашубське – то польське!».

А зараз у Польщі видають цілу бібліотеку кашубських письменників. Згаданий уже
Майковський є автором «Кашубської граматики», «Кашубської історії», а також
роману «Життя й пригоди Ремуса», що за обсягом такий, як і наш «Дід Иванчік».

Але в той час, як шльонський діалект для людини, яка володіє польською, не є аж
таким нездоланним, то кашубська мова потребує поважнішого вгризання. Так виглядає
перший абзац роману:

«Naksztołt tego smjecocha, chternigo zema vȅnekȏ na wuliczkji vsȏv i mjasteczk, kanął won
kożdą razą v przedednjè jarmarku, wodpustu abo i vjelgjigo svjęta mjedze ludztvem. V
svojim vampsu foliszovim sztoperczeł won tej głovą, wokretą mucą barankovą, vesoko nad
gromadą, zebraną na jarmarku v Brusach abo vestrzod bogato i bestro wobleczonich bjałk
na wodpusce Matkji Boskji ve Vjelu: vsach, co berło trzimją żezni, vjesołi i spjevni Zemji
Zaborskji».


https://spratto.livejournal.com/16657.html