Лісові люди — звичайні люди, тільки з великими сивими бородами. Ходять без одягу і без взуття і завжди «засморкані». Узимку вістряки під носом замерзають аж до землі, як сопляки зі стріхи. У такому незручному становищі лісові люди проводять усю зиму. Від холоду такий скоцюрблений дід сильно тремтить. Людина, яка його вгледить, вважається щасливою, бо коли до нього доторкнутися, то дідок розсипається купою срібла. Улітку лісових людей краще остерігатися, бо тоді вони їдять усе, навіть людей.