Below are the 20 most recent journal entries recorded in DK's LiveJournal:

[ << Previous 20 ]

Tuesday, November 19th, 2024
11:16 pm	ZWYNTAR, Третя Штурмова – Золото і блакить (проект "ЕПОХА") https://youtu.be/7OCnaLVGNaU Current Mood: sad (2 Comments |Comment on this)
Tuesday, October 29th, 2024
11:41 pm	Noch ist Polen nicht verloren Кажется, я обнаружил юзера freir, уважаемого: https://x.com/IngvarIngvar2 Current Mood: sleepy Current Music: Watain - Waters of Ain (Solo Guitar Cover) (2 Comments |Comment on this)
Tuesday, August 13th, 2024
9:58 pm	Тримати оборону від так званих «м'ясних хвиль» 2 Одного разу я бачив як вони пішли через поле в розсипну ,виявилося що наш АГС не був пристрілян по полю , а відсутність орієнтірів дуже ускладнило процес , тому до нашої посадки добіг аж десяток солдат . Наступного дня вони спробували повторити , вмерли всі. Після того як в нашій посадці накоплюється 10-15 підарів , вони починають кучкуватися , іноді вони в пошуках своїх виходять на наші позиції і їх беруть в полон ( хоча дуже часто вони не здаються і вступають в бій та дуже швидко помирають) , іноді вони підриваються на власних пелюстках і лежать по декілька днів ,заважаючи своїм стогнанням спати нашим бійцям , але рано чи пізно вони збирають групу і починають штурм . Як що штурм не вдався , ті хто вижив відкатуються по своїх норах де ховаються і чекають наступну групу . Вони там сидять без води та жратви , але це не спонукає їх щось змінити в своєму становищі . Іноді , як що у наших є можливість , піхота зачищає посадку від прорвавшихся підарів , але це не зупиняє процес , кожного дня нова група виходить з вихідної позиції , а іноді і по декілька разів на добу , мабуть залежить від наявності поповнення. Рано чи пізно їм вдається зайняти наші позиції , причини не в тому що вони супер штурмовики , а в тому що арта ,КАБи , міномети та бпла , але на землі заходить саме піхота ,вона заходить і починає копати . Цей процес виглядає теж дуже цікаво . Виходять два дурня з лопатами , іноді навіть без броні , та починають довбати землю , десь через півгодини їх або вбивають , або трехсотять , але слідом заходять ще двоє та продовжують процес , в той же час ще два дурака тягнуть через посадку бревно , по ним теж летить , але слідом за ними біжить ще двоє які підіймають це бревно , та тягнуть далі ,а в той же час чергова група штурмовиків починає свій рух. Цей мурашник виснажує нашу мінометку та грв , пілоти літають нон стоп , але вони навіть не встигають заряджати акуми і настає момент коли підари все це роблять безкарно та безоплатно. Фільми про зомбі- апокаліпсис, хоч і перебільшено , але передають атмосферу того що відбувається . Їх не зупиняє ніщо , як що вони ще можуть рухатися, вони продовжують рух в нашу сторону. Дехто каже що вони воюють за гроші , але я цього не бачу , бо не розумію скільки грошей треба заплатити людині за те щоб вона наклала на себе руки? Кажуть що щоб зрозуміти людину, треба поставити себе на її місце , я спробував : Ось я виходжу на вихідну точку , навкруги лежить пару десятків жмурів , але група починає рух , вона їде вздовж посадки і всю дорогу навкруги лежать двісті , дехто вже так давно , що вже видно кістки , тут починає прилітати і частина твоєї групи помирає , але я продовжую бігти , перестрибуючи жмуров , яких меньше не стає . Прилітає фпв і вбиває ще пару людей з групи , всі розбігаються по полю , але до мети залишилося 400 метрів і я роблю останній ривок , під час ривку залишки групи попадають під кулемет і в посадку вривається троє з тридцяті , всі інші двісті , або триста , але до вечора вони всі помруть . А мені прийдеться лежати в воронці під поваленим деревом , прикрившись двома жмурами , яки там залишилися з попереднього штурму і сподіватися що я доживу до приходу підкріплення, ще одного чи двох таких же мотивованих суїцидників ... Забув про запах , я би багато віддав щоб забути цій сморід... Вийду з образу... У нас була позиція , на який було більше ніж сорок підарськіх жмуров, тих хто зміг туда ворватися , але не зміг цього пережити . Пацани ходили по жмурах , сиділи на жмурах ,спали на жмурах . Але майже жоден підар пригаючи в наш окоп не зупинився і не побіг назад . За місяць боїв ми захуярили втричі більше підарів ніж у нас особового складу в батальйоні, включно з поварами , такелажниками , та приданими ... https://lj.rossia.org/users/k_d_s/432280.html Current Mood: sleepy (Comment on this)
Thursday, October 5th, 2023
2:59 pm	Выходной начали с водочки http://lj.rossia.org/users/k_d_s/418643.html Current Mood: tired (7 Comments |Comment on this)
Tuesday, September 26th, 2023
9:53 am	Der Tod und die Landsknechte - Wir fürchten weder Tod noch Teufel (FULL) Die haben mich nun gekriegt Man wird mich dafür hassen Zum Tode verwundet und besiegt Dem Sterben überlassen Просто охуеннейше; надеюсь, KPN новый будет не хуже. Current Mood: tired Current Music: Der Tod und die Landsknechte - Wir fürchten weder Tod noch Teufel (9 Comments |Comment on this)
Sunday, September 24th, 2023
9:08 am	РУССКИЕ «ОРКИ» Сильна Россия, сжатая в кулак! Такую мощь не знали вы доселе! Коль «орки» мы – тогда узрите, как «Орда» сметает ваши цитадели! Тяжёл и крепок «орочий» топор! Сияет «Z» на «орочьих» знамёнах! Вы слышите? Для вас горланит хор «Тюльпанов», «Гиацинтов» и «Пионов»! Земля дрожит – то мы идём вперёд! Сверкает степь – то мы клинки достали! Народы вновь слились в один народ, Как лёд и пламя в самой прочной стали. ...Сильна Россия, сжатая в кулак! Сигнальные костры зажгли деревни. Коль «орки» мы – тогда узрите, как Великий ZOV спасает мир от скверны! http://lj.rossia.org/users/k_d_s/443591.html Current Mood: sleepy (2 Comments |Comment on this)
Wednesday, June 21st, 2023
8:52 pm	Путин, введи войска Current Mood: sleepy (1 Comment |Comment on this)
Tuesday, June 6th, 2023
12:56 am	Вспоминаем и молимся 2 Учение Шафаревича актуально сегодня, когда взрываются российские газопроводы, запрещаются русские философы и поэты, казнятся бандеровцами русские военнопленные, и Украина превращена усилиями Запада в заточенный гарпун, бьющий в затылочную кость России. Сегодня русская история своими разбитыми в кровь губами подтверждает величие Шафаревича. Я познакомился и подружился с Игорем Ростиславовичем в последний год перестройки, когда была образована газета "День". После краха советского строя Шафаревич сблизился с нашей оппозиционной газетой, был желанным гостем на всех вечерах "Дня". Его появление на сцене вызывало восторги зала. А его публикации на страницах "Дня" были драгоценными патриотическими проповедями. Я пригласил его в поездку в воюющее Приднестровье. Я видел его в сырых окопах вместе с казаками, в расположении батальона "Днестр". Мы шли по дамбе Дубоссарской плотины, а с противоположной стороны Днестра смотрели на нас в свои окуляры румынские снайперы. На день рождения Игорь Ростиславович подарил мне бронзовое распятие — литой крест XVIII века, который украшает мой домашний иконостас. Я смотрю на этот крест и вижу Христа Распятого. А также вижу прекрасное благородное лицо Шафаревича. Снимаю крест и прикладываюсь к нему. Есть ли связь между учениями Игоря Шафаревича и налётом украинских беспилотников на Москву? Насколько важен Игорь Шафаревич для понимания сегодняшнего российского кризиса? Обдумаем эти вопросы, прогуливаясь по Ленинскому проспекту, разрушенному украинскими беспилотниками. Current Mood: amused (2 Comments |Comment on this)
Sunday, April 30th, 2023
8:03 pm	जय माँ कालिका Current Mood: tired Current Music: Dissection - Maha Kali (1 Comment |Comment on this)
Friday, April 21st, 2023
12:46 pm	Гонор https://youtu.be/fzL3rUfF_wY Current Mood: sick (4 Comments |Comment on this)
Sunday, March 26th, 2023
3:16 pm	Olena Papka Current Mood: sleepy Current Music: Burshtyn - Безвірник (2 Comments |Comment on this)
Wednesday, March 8th, 2023
6:00 pm	Mariupol. The Chronicles of Hell Current Mood: sad Current Music: Arckanum - The 11 Year Anniversary Album (1 Comment |Comment on this)
7:55 am	3/12 а в квітні ми побачили руки: зв‘язані за спинами руки, викручені руки, поламані руки, відрізані руки і, ту саму руку з облізлим червоним лаком у синьому рукаві куртки. світ дивився на фотографії рук, я - дивилася на свої. вони тремтіли і зжималися в кулак залишаючи на долонях лунки. світ обурювався, сперечався, засуджував, а ми.. ми мовчки їхали по дорогам зі згорілою технікою, дивилися на білі стрічки пов‘язані на парканах і написи «тут діти» , «живуть люди», «один дід»… один дід лежав на узбіччі вбитий пострілом в скроню. його ровер був зламаний, навколо його тіла валялися обгортки від цукерок кондітєрской фабрікі якийсь там «октябрь». ні, це не той дід чия фотографія облетіла півсвіту. це інший. його ніхто не фотографував, його тіло не встигли забрати. він лежав там, посеред руїн оголених дерев, в своїх чорних штанах і теплій куртці, сивий, худий.. той дід. для того, щоб прочитати «кадіш» потрібен мін‘ян. але богу має бути все одно. йому взагалі давно все одно. «ітгадаль ве іткадаш шмей раба..» читаю я про себе і чую не десять, і навіть не сто, а цілий хор який мені відповідає. я читаю «шма» над дідом в чорних штанах і теплій куртці, застреленим в скроню з поламаним ровером; над чоловіком зі зв‘язаними руками за спиною, скинутим в канаву за колією, чий брат лежить в ста метрах від нього застреленим в обличчя. я читаю її над родиною вбитою кулями і підпаленою, чиї тіла догоріти не встигли; я читаю її біля замінованого пластидом підвалу, в якому лежать двоє людей. я читаю її біля колодязю затрамбованого тілами, бо я не знаю що ще я можу зробити. я не вірю у пекло, я вірю у пекло. я бачу це пекло. заміновані дитячі іграшки, цвинтарі і машини, будинки, горища, підвали. навіть повітря, здавалося, замінованим. не торкайся нікого, не торкайся нічого, дивись під ноги, не ходи по зеленці. - що буде з моєю собакою?! - кричить чоловік, який тиждень прожив зі скрізним кульовим у ногу, думаючи що це уламок. «що буде з моєю собакою, коли ви мене заберете?!» пес на ціпку худий і наляканий. - сусіди приглянуть - їх вбили… їх вбили… я бачу кістки, розірвані тіла, уламки машин, уламки будівель, уламки, уламки.. там, вбитий солдат. там, звалище автівок, там, взірваний міст. земля чорна, небо чорне, холод - чорний. N дістає з підвалу дівчинку прикуту до батареї. чоловік, ім‘я якого я ніколи не дізнаюся, помирає від четвертої стадії відчаю. я читаю текст мовою, на якій був написан старий заповіт, бо це єдине що я можу зробити навіть, якщо я не вірю ні в бога, ні в пекло, ні в цей квітень вічний і лютий. http://lj.rossia.org/users/k_d_s/408231.html Current Mood: tired Current Music: Burshtyn - Чортория (3 Comments |Comment on this)
Saturday, February 25th, 2023
12:21 am	Ослободилац 2 ОСВОБОДИТЕЛИ - фильм Сергея Лойко Current Mood: sleepy Current Music: WAR EDITION | SKLADNO | НА ТВОЄМУ БОЦІ | (Comment on this)
Friday, February 24th, 2023
11:47 pm	24.02.2022 Current Mood: sleepy (15 Comments |Comment on this)
Wednesday, February 15th, 2023
12:51 am	Владимир Сорокин: "Выживет литература, которая ставит большие вопросы" Долина плоска Как доска Здесь У шоссейного поворота Цветет Третья рота Роту накрыл Огненный шквал Сто сорок рыл В землю зарыл Current Mood: sleepy (1 Comment |Comment on this)
Wednesday, February 1st, 2023
6:40 pm	Lasst die Katzen los Немецкие «Леопарды» с крестами сходят с военных конвейеров, на платформах пересекают Европу, начинают месить гусеницами украинскую землю, движутся к линии фронта. Танк двадцать первого века. Непробиваемая толща брони, лазерная точность прицелов, сокрушительная буря снарядов. Совершенная машина убийства, чудо двадцать первого века. И только крест, начертанный на броне, всё тот же — белёсый, мучнистый, тевтонский, беспощадный, ползущий на восток. Current Mood: 88 mm überlegene Feuerkraft Current Music: М8L8TH - L.A.H. (Luciferian Aesthetics Of Herrschaft) (13 Comments |Comment on this)
Saturday, December 31st, 2022
6:05 pm	Death In June - My Company Of Corpses, Ukraine https://youtu.be/FHhP6LXZcAI Current Mood: tired Current Music: Death In June - My Company Of Corpses, Ukraine (Comment on this)
1:36 am	РОДИНА - «Фига» Кондратьев и Алексей Плюснин #Родина #Россия #ГрОб #Летов #Солнцеворот #рок #фолк Рок-концерт в госпитале. Current Mood: amused (2 Comments |Comment on this)
Monday, December 26th, 2022
9:38 am	Біла королева (оповідання) Коли ще у Кураховому працював кіоск з нормальною шаурмою - останній форпост фастфуд-індустрії перед навалою зі Сходу - там перетиналися військові з різних підрозділів. Загалом спілкувалися приязно, але були й усілякі персонажі, котрі намагалися встрявати в чужі розмови. Тож спочатку я з підозрою поставився до невисокого солдата у запраній британці, котрий зайняв вільне місце за нашим столиком. ( Його явно розпирало бажання розказати щось, ) Current Mood: sad Current Music: Dauþuz - Die Grubenmähre (1 Comment |Comment on this)