Войти в систему

Home
    - Создать дневник
    - Написать в дневник
       - Подробный режим

LJ.Rossia.org
    - Новости сайта
    - Общие настройки
    - Sitemap
    - Оплата
    - ljr-fif

Редактировать...
    - Настройки
    - Список друзей
    - Дневник
    - Картинки
    - Пароль
    - Вид дневника

Сообщества

Настроить S2

Помощь
    - Забыли пароль?
    - FAQ
    - Тех. поддержка



Пишет kermanich ([info]kermanich)
@ 2010-10-11 14:22:00


Previous Entry  Add to memories!  Tell a Friend!  Next Entry
Полигон

http://pics.livejournal.com/kermanich/pic/002817kp

Платный лифт опускает вниз

Дела заставили меня остановиться в Житомире – городе платных лифтов. Это обстоятельство открылось мне не сразу, поскольку я поселился на третьем этаже обычной советской девятиэтажки, и первые дни поднимался домой пешком, обгоняя на лестнице пыхтящих соседей – включая престарелых бабок. Лифтом не пользовались. И я, было, подумал, что он поломан, как это часто бывает сейчас в нашей украинской провинции.

Однако в одно утро я услышал гудение работающей кабины – и, возвращаясь вечером, решил подняться на лифте. Я зашел в него, и нажал кнопку третьего этажа. Прошла минута, две – но лифт продолжал стоять. Когда я вышел, собираясь подняться по лестнице, в кабину протиснулся какой-то другой жилец. Я хотел предупредить его, что лифт не работает – но человек извлек из кармана карточку, вставил ее в щель приемника, и нажал на кнопку. Двери закрылись, лифт загудел, и медленно потянулся вверх. 

За пользование житомирскими лифтами надо платить. В один прекрасный день городские коммунальные службы установили карточные приемники во всех лифтоподъемниках этого областного центра – одного из самых бедных в нашей бедной стране. Людей не спрашивали, а они не сопротивлялись – а вполне послушно выложили по 17 гривень за пластиковую карточку, рассчитанную на сто поездок. Жильцы моего дома тратят на ее пополнение около ста гривень в год. Судите сами, мало ли это для них – если зарплата в тысячу гривень считается здесь совсем неплохой. А если пятеро человек вместе поднимаются в лифте на разные этажи, им придется пять раз использовать свои карточки.

Житомиряне по своему сопротивляются дикому новшеству неолиберализма. Я наблюдал эти маленькие хитрости своими глазами. Подойдя к парадному, утомленный отец семейства звонит в свою квартиру по домофону, и заходит в лифт, ожидая, пока его дети вызовут сверху кабину. Естественно, она поднимает  вверх их папу. Принцип работы спроектированных для бесплатного использования лифтов позволяет уклониться от использования карточки. Хотя местные коммунальщики уже внедряют специальные технологии для борьбы с «нелегальным» проездом, выходя на новый виток рыночного безумия.

«Вы знаете, как житомиряне пользуются лифтами? Ни за что не догадаетесь. Они их «хакают». То есть обходят системы защиты, которые коммунальные службы с потрясающим упорством совершенствуют и модернизируют. Еще не поняли, о чем идет речь? Все лифты в Житомире платные. Надо купить в специально отведенном месте – одно на район – пластиковую карточку с чипом. Одна поездка – 12 копеек. Для горожан это бешеные деньги. Поэтому разработана целая методика поездок без использования чип-карты. Допустим, вас двое, и возникла потребность подняться на 5-й этаж. Один становится в кабине лифта – максимально близко к стенке – и широко расставляет ноги. Он замыкает цепь электронных весов, вмонтированных в пол. Раньше их не было, но умельцы из лифтоуправления, подсчитав убытки, решили установить эту ловушку для «зайцев». Второй нажимает на кнопку вызова лифта. Затем, не отпуская клавишу, жмет на кнопку нужного этажа. Двери начинают закрываться. В это время важно вовремя поставить ногу, чтобы не допустить схлопывания. Они открываются и снова начинают закрываться. Теперь наступает самая важная часть операции: надо умудриться быстро запрыгнуть в лифт, не задев створок двери. Если удалось – то смело жмите на кнопку нужного этажа. Нет – значит, процедуру повторяете сначала. Вы когда-нибудь видели могучую женщину весом свыше ста килограммов, которая загнала тщедушного мужа в лифт, а сама прыгает туда-сюда как зайчик? Поезжайте в Житомир и посмотрите. Это удивительное зрелище». Так поэтично описывает народную борьбу с платными лифтами местный журналист.   

Дэвид Харви, автор «Краткой истории неолиберализма», описывал в ней, как город Нью-Йорк стал одним из полигонов для опробования практики неолиберализма – которая распространилась затем в другие города и по всему миру. Нынешний Житомир, безусловно, является одним из таких полигонов для всей нашей страны. Уже вскоре он может стать первым областным центром без троллейбусных маршрутов. Желая снять с себя бремя задолженностей по зарплате и убрать главного конкурента частных маршруток, отцы города уже закрыли одно из двух городских депо, вдвое сократив количество работающих машин.

Ночью в городе практически нет фонарей – так что даже на центральных улицах можно видеть романтичное звездное небо. Но зато на центральной площади играет ночной подсветкой фонтан – на котором отмыли львиную долю годового бюджета. А буквально сегодня Житомир оставили без воды. Ее полностью отключили на два дня, во всем городе, который уже успел провоняться запахом экскрементов. Городские коммунальные сети давно находятся в критическом состоянии, и под предлогом их ремонта местная власть собирается взять десятимиллионный кредит Европейского банка реконструкции и развития – не смотря на откровенно грабительские проценты. Главным условием кредитования является двукратное повышение цен на тарифы за отопление и горячу воду: причем европейские банкиры требуют, чтобы по ним платили вовремя и в полном объеме. А поскольку чиновники пугают отключениями должников, можно ожидать, что к платным лифтам со временем добавится еще одно удивительное новшество капитализма – аппараты для принудительного блокирования воды.

Экономический либерализм органично сочетается со сворачиванием базовых гражданских свобод. А потому в городе давно действует комендантский час для подростков-школьников. Хотя дети свободно разгуливают по ночным кабакам, заплатив двадцатигривневую взятку местным полицейским.

Платный лифт в нашем доме не отличается ни чистотой, ни приятными запахами – на что, возможно, надеются сторонники тотальной приватизации. Вы просто должны платить за возможность ездить в самой обычной подъемной кабине. Этот пример показывает, к чему ведет нас дальнейшее развитие рыночного общества по неолиберальным схемам – и до какого будничного абсурда оно дошло сейчас в нашей стране.

Платный лифт опускает нас в пропасть.   

Рабкор



(Читать комментарии) - (Добавить комментарий)


[info]je_suis_la_vie@lj
2010-10-12 11:49 (ссылка)
Дуже дотепне рішення прийняли на початку 90-х: віддати громадянам їхні квартири по одній гривні за квартиру. Тобто приватизувати. :)
Чи не смішно? Будинок належить жекові, а квартира в ньому приватизована. :)

А тепер головна суперечність.
До чого це було зроблено? Оскільки квартири у будинку ваші, то ремонт всього будинку ваша проблема. Таким чином було легалізовано срач у під'їздах і неможливість ремонту навіть теоретично; раніше ж квартири були на балансі жеків, і як наслідок, ремонт будинків був проблемою жеків.

Зараз нам пропонують створювати громади домоуправління, потім будуть громади водовідведення, водопостачання, електропостачання :))) смішно? Поки шо смішно, як було смішно чути і про громади домоуправління ще 15 років тому.

Тобто підводиться все до того, що сусід сусіда за несплату буде готовий задушити. Чисто за Сталіним: посадити щурів в одну діжку, щоб вони одне одного перегризли, а державний апарат і не при ділах зовсім.

Ось десь так мені і уявляєтся ця оборудка століття під назвою "всеохоплююча приватизація квартир за гривню"...

Ось і у Житомирян усі квартири приватизовані. Чи не так? Тобто, Керманиче, ми знову повертаємося до тези про страх "все втратити": боїмося визнати, що ці приватизовані квартири - валіза без руківки, прийдуть завтра голомозі дяді з битами, заберуть дітей "погостювати у них", і господар підпише продаж квартири за 1 гривню аж бігом! Тож до чого ця приватизація квартир у дикі 90-і, коли в країні навіть в принципі не існує гарантії недоторканості та поваги до приватної власності? Лише, щоб створити ілюзію власності, з нею страх все втратити і як результат - розбити натовп на окремі складові - окремих "страхів" та "виживань поодинці"...

Матриця.

(Ответить) (Ветвь дискуссии)


[info]roman_sharp@lj
2010-10-12 17:40 (ссылка)

(Ответить) (Уровень выше)


[info]_dmitrov_@lj
2010-10-13 04:54 (ссылка)
сусід сусіда не буде готовий задушити, якщо того сусіда буде можливість оперативно відімкнути від основних послуг, за котрі він не платить - газ, електроенергія, вода, опалення.

все інше накшталт вивозу сміття і прибирання під'їзду - ну шо поробиш. завжди в під'їзді буде хтось, хто не платить прибиральниці.

з іншого боку, завдяки домоуправлінням з обов'язковими платами за сміття і тд, проблема зникає.

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]je_suis_la_vie@lj
2010-10-13 06:06 (ссылка)
В Канаді є таке явище як багатоквартирні будинки, квартири звуться кондомініумами. У будинку є господар, котрий бере з квартиронаймачів плату і всі ці проблеми вирішує сам.

А щоб оперативно відключити, треба змінювати всю структуру постачання до будинків. У них до будинку підходить труба, а у підвали вона розгалужуєтсья на окремі труби до квартир. Як ти здогадуєшся, відключити можна прямо з підвалу, перекривши необхідний кран чи рубильник (в наших совкових умовах це дуже ефективна методика розбиття на окремі страхи та виживання).

Але при цьому у підїзді та в коридорах на кожному поверсі килими лежать, і ніхто там не сре. У нас же в ліфті повісили дошку оголошень з плексиглазом: побили раз - відновили; побили два - відновили; втретє побили! - відновили; побили вчетверте! - забили на неї і так її залишки й висять. Навіть приклеєне оголошення про те, куди дзвонити при зупинці ліфта - і те пописали ключем в шмаття. А потім таке ось чмо застрягне і не знатиме куди дзвонити (http://je-suis-la-vie.livejournal.com/157107.html)...

Срач свторюють в першу чергу малолітки з забезпечених сімей. Їм не вистачає драйву в житті, бо в них все є, і замість відвідин зали боксу чи екстремальних походів - вони знаходять самовираження ось в цьому. Плакатися за них "ой бідні дітки, їм же нікуди подітися, ай як все було добре в СССР, було скільки кружків та секцій" - це ХУЙ-НЯ. Я завжди займався у кружках та секціях і авторитетно заявляю - зараз кружків та секцій навіть ще більше аніж при совках. Шо 20 гривень за місяць дорого? Бля-а-а! А скільки ж витрачають на поповнення телефонних рахунків? Моя секція з боксу фітнесу обходиться в 100 гривень на місяць і ходи хоч щодня, хоч там живи й не вилазь.
А в літку, в одну з субот, на гру в хардбол (http://uk.wikipedia.org/wiki/Хардбол), до нас за десяток кілометрів прийшов випускник. Він проспав прийти на місце збору, бо "вчора був випускний, і ми допізна гуляли", каже.
Він сам знайшов, сам дозвонився, сам, сам, сам - все сам. Ніхто його не агітував, за калитку не тягнув - він сам захотів займатися екстремальним фітнесом.
Так шо капіталізм/неолібералізм - це такі дешеві маніпуляції!... :( Ой...... та... в моїй школі (1979-1987) було 450 учеників, на секції та кружки ходило близько 30, не більше десятка були постійними членами, решта текли собі та й текли...

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]_dmitrov_@lj
2010-10-13 07:44 (ссылка)
ееем... началі за здравіє, кончілі за упокой.

це ж чому з багатих сімей? яка різниця з яких сімей бидло. бидло воно і є бидло. всякі соціально незабеспечені, котрі гопніки, можна подумати ходять ті ліфти прибирають. ага. каешн.

тому я думаю засраність не є наслідком батьківського банківського рахунку, а тільки виховання.

за інших рівних умов, з часом сім'ї з високим достатком мають кращі шанси виростити небидло, ніж навпаки.

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]je_suis_la_vie@lj
2010-10-13 08:31 (ссылка)
Сучизм у третьому класі, куди ходить мала, процвітає саме через "іліту". А коли дізнєшся, шо вони ледь вкладаються, щоб за кредит викласти аж смішно робиться. І ЗП у них у 3000 грн. вважається "багатенько", - це на голову не лізе. І діти не дружать з тими, у кого нема телефону. А якщо є, то не дружать якщо у тебе не тачскрін останньої моделі...

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]_dmitrov_@lj
2010-10-13 08:33 (ссылка)
це завжди було, незалежно від часів.

"багатенькі" з трьома тисячами грн - курам на сміх. це якраз і є з грязі в князі пролетаріат - кузниця гопоти.

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]je_suis_la_vie@lj
2010-10-13 08:44 (ссылка)
І при тому, що я зі своїми 10-ма шт. можу лише просто жити. Нас п'ятеро, лише я працюю за гроші, дружина працює на "домашньому полігоні" з дітьми... У неї робота найтяжча.
Але як вони примудряютсья купляти машини, на моря їздити, телефони міняти кожні півроку... etc... - для мене це загадка.

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]_dmitrov_@lj
2010-10-13 09:21 (ссылка)
я теж незнаю. думаю, що скоріш за все на варіантах+пил в очі. ну тобто телефони якісь ліві невідомо може і бу, те саме з авто.
в принципі створити видимість високих заробітків не так і складно, мені здаєьтся, особливо для не близьких людей. хча це, звісно, вимагає вміння знаходити дешеві моря, машини і тд. )

(Ответить) (Уровень выше) (Ветвь дискуссии)


[info]marsele666@lj
2010-12-26 10:54 (ссылка)
Ребят, приглашаю на новый проект:

Шины, диски, запчасти. Всё только б/у. http://beeep.ru/

(Ответить) (Уровень выше)


(Читать комментарии) -