Останній удар... (трагічне)
Дивлюсь футбол. Якийсь жахливий стук за вікном. Відкриваю балкон подивитись. На сходах лежить жінка. Самогубство. Підбігли люди - пульс ще є... Набираю швидку - 1-2-3 хвилини - ніхто трубку не піднімає. Набираю міліцію - через 30 секунд сонний голос приймає "телефонограму", заодно питає а хто я такий - я з надривом - ніхто, просто у вікно виглянув. Менти їхали 14 хвилин. Швидка на пару хвилин менше - слава Богу, хтось додзвонився. Але марно.

Минулого року з товаришем suputnyk@lj, ми після кількагодинних вмовлянь втягнули в кімнату колегу-самогубця, якій з ревнощів підрізав дружину ножем, а потім виліз на підвіконня...

Тоді почував себе щасливим, що зміг врятувати людину. А тепер якесь дивне почуття - і жалко, і гидко.