Починається... По-чоловічому - не по-чоловічому. Це для Луценка залишьте. Він любить так говорити, пафос все це, і взагалі, ці моралізми вже дістали. А я никуди не "ліняв". Просто, як мені відомо, Ви опублікували у нас свою статтю, а потім "разбаянили" її по іншим ЗМІ. Тому й не склалися у нас з Вами відносини. Вихід один: шукати дерево в очах опонентів.
Пункт 2. Ви знаєте, я не є фашистом і ніколи їм не був. Але й не демократ, це точно. Тому дуже-дуже толерантна людина. Й тому мене факт існування фашистів мене не шокує.

значить так, п. Зікоро. ви вибачаєтесь за свою брутальну брехню - тут. або я змушений оприлюднити інформацію про вашу безчесність - і близько 1,5 тис. людей це прочитають.

я опублікував у вас 1 (одну) статтю в пілоті за 10 жовтня через Альбіну Трубенкову. отримав гонорар, номер з публікацією. більше розмов, пропозицій, контактів не було. я не сильно тим переймався - у мене немає проблеми, де друкувати колонки. ініціатива виходила від вас, а не я вам нав"язувався. сам пан Макаров мені телефонував, пропонуючи співпрацю.

я нікуди статтю не "баянив", вона більше ніде не виходила, оскільки як мені було сказано - публікація мала вийти і в одному з реальних номерів. і те, що ви пишете - ница, підла, безсовісна, не гідна інтелігентної людини брехня.

єдина републікація статті "Між страхом і виною", - на моєму сайті - http://kipiani.org/aktualii/index.cgi?780.

тож, вибачайтесь, Антоне. не ганьбіть марку журналу.