Войти в систему

Home
    - Создать дневник
    - Написать в дневник
       - Подробный режим

LJ.Rossia.org
    - Новости сайта
    - Общие настройки
    - Sitemap
    - Оплата
    - ljr-fif

Редактировать...
    - Настройки
    - Список друзей
    - Дневник
    - Картинки
    - Пароль
    - Вид дневника

Сообщества

Настроить S2

Помощь
    - Забыли пароль?
    - FAQ
    - Тех. поддержка



Пишет kipiani ([info]kipiani)
@ 2008-04-09 20:10:00


Previous Entry  Add to memories!  Tell a Friend!  Next Entry
Сашко Кривенко


П"ять років тому хтось подзвонив і так банально-брутально, ніби між іншим сказав, що Сашко розбився. Я розплакався.

Боляче дотепер. Майже щоразу, коли буваю у Львові ходжу на Личаківське, сідаю на лавку і знову реву як дитина. І нічого не можу із собою вдіяти. Люди дивляться, а мені не соромно.

Без Кривенка стало набагато гірше. Бо він був геній.

Львів. Кривенко. „Post-Поступ”. Три найважливіших слова, без яких не можна уявити українську журналістику.


(Читать комментарии) - (Добавить комментарий)


[info]profichok@lj
2008-04-09 22:09 (ссылка)
Дякую, Вахтангу! Я, скотина, забув...

Пам"ятаю той ранок. Дружина тоді десь поїхала, я прокинувся вранці, якось так було самотньо...
Вмикнув "сніданок" на "плюсах", Глібовицький розказав страшну новину. Я пішов на кухню і плакав.
Потім приїхав на Громадське, там мене взаглі порвало.

я тоді написав
http://www.telekritika.ua/media-corp/lyudi/print/2603

(Ответить)


(Читать комментарии) -