Коли в 2001 році кілька знайомих унсовців запропонували мені познайомитись з Корчем, я зашарілась і відмовилась - та ви шо, народ??? Та це ж... це ж... Геній! А я - а він... Нєєєєє... Соромно.
Ох. Його передовиці в "ПіК" я завчала хіба не напам'ять (а потім була неприємно вражена його "віршами" - це якийсь погано рифмований репортаж, а не поезія). Яким чином сталося так, що з розкішного, блискучого лідера-провокатора виріс всього лише провокатор - не знаю. Хоча читати його все так само цікаво. Оскар Вайльд від анархо-комунізму.

Він справді був дуже талановитим в усьому на початку 90-х рр. Я з ним познайомився вже на 1+1. У програмі "Подвійний доказ" він був уже вторинним, хоча іноді в ньому прокидалося щось автентичне - з ранньо-унсовського періоду. а потім він вирішив заробити грошей, не думаючи про те, що вибори закінчуються, а репутація - річ одноразова...

- а потім він вирішив заробити грошей

та чи тільки у грошах справа?

"Проте" йому подобалося робити. А за це задоволення ще й доплачували...

Думаю, там не лише в грошах справа. "Вічний революціонер", блін, а баба-яга против етсетера - щось з цього репертуару. Йому подобаються не сттіки гроші, скіки провокація. Ну, це я так думаю.