це залежить від того, які заробітчани
в росії, за оцінками, які мені зустрічалися, їх набагато більше, ніж в іспанії

так, в Росії їх найбільше.

"а футбол, увы, при том, что это еще один способ оболванить народ - мол, "встаём с колен" и т.д."
Розумію на всі сто, ми вчора багато про це на роботі і вдома говорили.
але: я проти того, щоб до спорту приплітали політику.
а ось ця фраза: "це спортивна відповідь за неспортивну поведінку Мєдвєдєва, який сьогодні мав зустріч з расистом Багапшем", на мій погляд, якраз і є те саме змішування мух і котлет, яке має місці в російських ЗМІ, тільки з іншим знаком :(

ну, я б не порівнював приватний простір, яким є блог, і ЗМІ, які мають ресурс пропаганди щодо сотень мільйонів людей.

в усьому світі відбувається "змішування мух і котлет". важко знайти вірменів (греків), які радісно вітають перемогу турецької команди. литовці, грузини в більшості своїй не сильно втішені музичними і спортивними звитягами Росії, а ірландці (серби) навряд чи сильно співчувають програшу хорватів (британців)...

ніякого "чистого спорту" не існує. принаймні, в ідеологічних авторитарних державах - Росії, Китаї, Ірані тощо. тому й ставлення у дуже багатьох через призму політики й оцінки інших "неспортивних" діянь владців.

:) я хотіла дописати про те, що спорт і політику дуже часто сплітають в одне перевесло, незважаючи на те, що я проти (вони мабуть не в курсі просто :))), але полінувалася, і от тепер маю :)
так, це дійсно дуже часто має місце.
але чи це привід чинити так само?
якщо багато людей навколо вважають нормальним ляснути власну дитину, я, безумовно, не зможу їх перевиховати. але це аж ніяк не привід мені ляскати своє (чи чуже) дитя.
коротше, я за те, щоб не відповідати на прояви печерності тим самим