Ой тоті страшні часи, переписування не тіко з дошки, а й з книжки, помилки, а потім мама читає і... Потім ми то все підтирали лезами, ніби-то не видно ;) І вчителька вдавала що вона не помічає. От я і досі вмію гарно підтирати лезом помилки, але на жаль те вміння мені тепер не згодиться, бо тепер є коректори. А я колись отримала погану оцінку бо написала не "диктант", а "диктанти", і в мене в голові вже тоді зародилась думка, що всі ж помиляються. Я б на твому місці усміхнулась і купила їй чоколяду і привітала з тим що вона тепер справжня школярка. Думаю вона і так перелякана, що два отримала.