На дворі на диво є чим дихати. На вихідних
вітром вивернуло дві верби. Мало не зачепила
плечем якусь плашку, що гарно співала.

Я забираю свої слова назад. Я не буду нічого
вигадувати. Нехай буде трошки спокою. Не багато,
щоб не знудитись. Хочу до лісу, де нема людй.
Якщо є, то хтось хороший, цікавий, і не дуже
набридливий. Але, нехай, все ж, цього разу
посидить вдома чи де-інде. Хоча б на день. На
пів дня. Хочу на ставок. Плавати. Багато плавати. Відчувати тілом вітер. Дивитись на сонце, на
дерева. Думати. Слухати ліс і воду. Дихати їх
повітрям. Може щось читати. Але краще ні.