Григорій Квітка
В біографії Григорія Квітки, який, з власних зізнань, майже випадково став батьком української прози, мене найбільше зацікавили наступні два моменти.

Перший - легенда про те, що хворобливий Григорій на п'ятому році життя зовсім втратив зір, але після того, як його повели на богомілля в ***¹ - прозрів.

Другий - постать дружини письменника - Анни Григорівни Вульф². Відомо, що вона мала великий вплив на його літературні потуги. Їй присвячено низку творів, включаючи етапну "Марусю". В своєму листуванні з видавцями Г. Ф., відповідаючи на критику "чрезміру ідеальних образів", окрім свого стандартного "я нічого не ідеалізував, а описав як є" часто приписує емоційні репліки ніби з вуст Анни Григорівни, що мають довести реальність ідеальних квітчиних персонажів і оборонити від стилістичної коректури (це все про україномовні твори). Також, в листі до Плетньова від 5-го серпня 1839 р. Григорій Федорович зазначає, що улюбленим твором дружини серед його оповідань є... не хто інший, як "Головатий"³. Доволі дивний, як на мене, вибір.
Є нечітко виражене бажання дати націонал-патріотичну слабинку і написати щось на кшталт "Анна Григорівна Вульф і її патріотичний вплив на українське письменство" ;) але вийде напевно лажа, тому хотілося б просто зібрати побільше матеріалів з теми.
Останніми роками видано кілька книг з історії харківського дворянства, та ні в кого взяти.


(1) - Зеров пише "Озерянський монастир" - але це очевидна помилка, такого монастиря не існувало. Свято-Озерянського храму і Озерянської церкви в Харкові тоді ще теж не було, в Покровський монастир - "через річку перейти". Напевно мова про Курязький монастир, оскільки саме там в юнацькі роки Г.Ф. приймає послух. За радянських часів "прозріння" зникає з біографії письменника (академічне видання "Історія Української літератури" 54-го року не містить і факту його послуху), а Зеров не вказав джерело. Академічного видання творів за часи незалежності не було.

(2) - 17.05.1800 - 13.05.1852. Закінчила Смольний інститут в Петербурзі, працювала класною дамою в інституті благородних дівиць у Харкові. Весілля Григорія з Анною відбулось 1818 р. Похована на Холодній горі.

(3) - "Головатый (Материал для истории Малороссии)". Являє собою родинні спогади письменника про перебування Антіна Головатого в родовому маєтку Квіток, його спілкування з батьком Г. Ф., оповідання про події того часу.