В брощюре встречается 2 раза "малорос", 2 раза "Малороссия" и 1 раз "Малая Россия".

Цитаты:

Жидовi захочується для спорту i гешефту з власної волi, або з волi организованої шайки, щоб застрашити юдофобiв, убити русина. Вiн убиває Петлюру, авантюриста, якого має право карати тiлько iсторiя. Жидок не убиває великороса того гатунку i степення, що Петлюра; вiн i вони бояться, пiмсти на цiлих масах жидiв. Вiн i вони знають, що як що вiдбудується, то вiдбудується не щось, за чим стояв Петлюра, а щось могучого, грiзного, що стояти буде проти iдей Петлюри. Вiн i вони знали, а бодай думали, що Петлюру нiхто не пiмстить. Малороса-польонофiла можна убити не боячись помсти. Вiн убиває не в Польщi, де Петлюру бодай знають, а в країнi, в дану фазу Лєона Блюма. Жидок робить iнтерес, а жидова остерiгає противникiв жидiвського паразiтiзму.

Беручи отже за основу органiчний хiд подiй, пiвнiчна Русь не поневолює України; она породила “окраїну” – “Україну”. – Так само ставши Великою Росiєю, она породиля Малу Росiю – “Малороссiю”. Чуючи за собою її плечi, козацтво осмiлилось полiтично родитись для борби з Польщею i Татарiєю. Слово “родити” харяктеризує повстання українства вiд пiвнiчної Русi. Без неї козацтво злiквiдувалиб Потоцкi, Вишневецкi, Чарнецкi. Его розумiєсь злiквiдувала пiвнiчна Русь, але рiжниця в способi лiквiдацiї ясна. Там на палях, шибеницях i в варшавськiм колiзею; тут часто на помiстях, як дворяне.

4. Нинiшня Москва, тi клясичнi органiзатори дезорганiзацiї i деструкцiї руських земель, зрозумiли, що дезорганiзацiя Русi вiдразу запалахкотить живим вогнем, коли пiдкопається гармонiю мiж пiвденною i пiвнiчною Руссю, коли найдесь щось, що кине малоросса на общеросса на самiй Українi. I вони найшли українiзацiю України.

Рiшено юдеїзацiю України. Чому України i яко краю i яко вираз певного поняття, певної iдеї? Чому юдеїзацiю України, а не на примiр Малоросiї?

Юдеїзацiя якоїсь ...“росiї” iдея за смiла. “...росiя” це не тiлько Керенський, Львов i т.д., це також Корнiлов, Колчак, Денiкiн i т.д. Україна же – це Петлюра i другi органiзатори держави в его стилю, в найгiршiм (для iдеї жидiвства) случаї Скоропадський. Це щось без волi, без мозгу, без нерву, без сили. Це щось, що є тiлько стихиєю як буря, море, землетрясення, часто грiзне, але даючеся опанувати iнтеллєктовi. Це щось, що не є нi означене, нi здефiнiоване; щось, в чiм елемент фантазiї займає велике мiсце. Це хаос яко прiнцiп iдеї українства, анархия яко прiнцiп державностi, а нiгiлiзм – беззасаднiсть, безпрiнцiпнiсть яко двигучий, все вивертаючий, етичний прiнцiп-мотор. Яку-би форму управи не установили, скинуть її. Яка-би маленька не вродилась Україна мимо величезних претенсiй на Кавказ i Сян, в нiй повстане ще цiла маса сепаратизмiв i провiнцiоналiзмiв.

Слава роботам и святому полнотестовому поиску!


А вот вам скобочки:

Таким першим обовязком є вимога вiдноситись до неї не по дiтвацьки (“Рассєя”; “адiн народ”; “єдiная недєлiмая” – все те в галицькiй трансскрипцiї), а серiозно, хотьби вже i тому, що шеста часть нашої планети заслугує на вiдношення серiозне, оттак як i слонь або медведь заслугує на серiозне вiдношення.