[

Current Mood

|

scared

]

Сара Новотны (Sarah Novotny), входящая в управляющий совет Linux Foundation от компании Microsoft, подняла вопрос об архаичности ведения процесса разработки ядра Linux. По мнению Сары, использование списка рассылки (LKML, Linux Kernel Mailing List) для координации разработки ядра и отправки патчей отпугивает молодых разработчиков и является барьером, мешающим приходу новых сопровождающих. С увеличением размера ядра и темпа разработки нарастает проблема с нехваткой сопровождающих, способных курировать подсистемы ядра.

[	Current Mood	|	aggravated	]
[	Current Music	|	Bullet for my valentine – Suffocating under words of sorrow	]

Місце в Павутині

Web site. Site — місце, вузол. Web може означати павутину, мережу і ве-ве-ве точка ру WWW. Таким чином web site — місце в мережі. Власного слова яке б позначало web site в нас немає. Також немає слова яке б позначало цей самий Web. Була думка для позначення WWW писати слово мережа з великої літери, але Мережа це скоріше про Internet. В Wikipedia в статті про WWW побачив влучне слово всемере́жжя, але воно теж більше личить Internet (хоча, якщо точніше, то Internet це більше міжмережжя). Проте все це не підходить коли потрібно з оцим всемережжям утворити слово яке б позначало павутинного програміста. Щодо мережевого програміста, то воно може позначати не тільки web-макаку а й цілком нормального спеціаліста. На даний момент вважаю що найкраще використовувати конструкції на зразок web-вузол, web-програміст.

Що ж до визначення поняття, то web site is a collection of web pages and related content that is identified by a common domain name and published on at least one web server..

Місце в Павутині як програма

Хочу звернути увагу на те що web site це не програма хоча багато хто має на увазі саме програму (чи уявляє собі якусь програму), коли говорить про web site. Цікаво що заміна іноземного web site на web-вузол відбиває будь-яке бажання писати поряд з ним слово програма. Розмірковуючи так розумієш що web site як програми не існує.

Документи як програми. RIA, SPA, DHTML

Підзабута нині абревіатура RIA та модна SPA по суті представляюють собою одне й теж — мімікрію під нормальні програми в середовищі Всесвітньої павутини (web-переглядача). Не знаю що мали на увазі автори (автор) поняття RIA, але може так бути що мається на увазі Internet взагалі а не лише WWW. Історично RIA це більше про Macromedia Flash, Silverlight від Microsoft, Java applets і подібні речі та той час коли народ не божеволів від webʼних технологій, а так звані односторінкові програми є породженням новітнього часу та розвитку web-переглядачів. Незважаючи на це та на те що SPA базується на рідних для web-переглядача HTML, CSS та JavaScript а не на якихось там сторонніх модулях і нібито стоїть дещо окремо, SPA це все ж таки один з проявів RIA. Односторінковою програмою може називатися навіть HTML документ з єдиною кнопкою по натисненню на яку показується напис Hello, world. Головне щоб без перезавантаження. Абревіатура в якій йдеться про сторінку не зовсім точна. Однодокументна програма — ось точніший термін.

Що таке web-програма?

Вважаю що слід обмежитися визнеченням з Wikipedia в якому написано що web-програма це програма яка виконується web-сервером. Не можна прирівнювати програмульку вписану в HTML файл через тег SCRIPT що маніпулює DOM до web-програми. Цілковитою нісенітницею виглядає визначення web-програми як якоїсь там розподіленої програми між сервером та web-переглядачем.

[

Current Mood

|

uncomfortable

]

Незважаючи на презирливе, зневажливе ставлення певних людей до CMS та тих хто під них пише, CMS — це як раз те що треба для павутинного програмування, майже золота куля. CMS’ки вигідні як павутинним програмістам так і замовникам. Для одних CMS пришвидшує та спрощує роботу, для інших дещо зменшує залежність від програмістів надаючи адмінку, плагіни, шаблони і таке інше.

Зізнаюся що я ненавиджу CMSʼки через те що доводиться підлаштовуватися під них, налаштовувати їх, розбиратися в чужих плагінах, боротися з їхніми обмеженнями, але вся правда в тому що CMS це і є обличчя павутинного програмування, це і є саме павутинне програмування. Мало кому зі споживачів послуг павутинних програмістів потрібна якась кривулька написана з нуля і для обслуговування якої довелося б кожного разу шукати макаку, коли є такі напівфабрикати як Wordpress, Drupal, Joomla, Opencart та інші з великою кількістю готових модулів на всі випадки життя які достатньо лише встановити.

Нарешті моє давнішнє обурення засиллям CMS на фрілансерських сайтах та в вакансіях стихло. Я прозрів. Можна сказати що концепція CMS відповдіє духу WWW. CMS це основа яка не лише слугує фундаментом а й надає засоби для вирішення типових (та не дуже) потреб значної частини програмістів та їхніх клієнтів. Замовникам не цікаві якісь там frameworkʼи, оптимізації, говнокод в самих CMS чи їхні обмеження. Все перевішує зручність та можливість швидко підняти website.

Зауважу що на відміну від frameworkʼів CMS зачасту роблять роботу павутинних програмістів менш програмістською. Акцент зміщується на дезіґн, явасценарії і метушню з модулями. Оскільки „усьо вже написано до нас“, все програмування зводиться до правки конфігураційних файлів та написання нескладного коду. Головне добре знати систему.

[

Current Mood

|

blank

]

На маленькому екрані видно більше ніж на великому.

TL;DR

Якщо коротко, то HTML і CSS створювалися для розмітки і оформлення простих документів а ЯваСценарій це жахлива і по суті єдина мова програмування доступна для «розуміння» броузерам з купою недоліків створена за 10 днів (так навіть в «JavaScript: The Good Parts» написано), яку з усіх боків облизує дуже багато вебщиків які нічого крім JavaScript не бачили, і якщо процес оформлення цього тексту за допомогою HTML і CSS ніяких неприємних відчуттів не викликає, то беручись за створення чогось більш складного (читай, відмінного від статичних текстів) стикаєшся з купою проблем породжених недоліками і спеціалізацією вищеназваних технологій на тексті, на документах. Значна частина так званого web–програмування це зборище хаків тому що якщо тобі потрібно створити щось відмінне від не складного інтерактивного документу, то інакше просто ніяк, тому що, як я вже вище писав, технології WWW призначалися для зовсім іншого. 90% людей зайнятих створенням web–сайтів це погані малокваліфіковані програмісти і цілком можливо що любов до JavaScript є наслідком неосиляторства, вузького кругозору, низького рівня проф. придатності і синдрому каченяти.

Якщо тобі дійсно подобається програмування, я раджу не йти в сайтобудівельники.

Мені прикро це казати, але якби я наймав програмістів, то я б віддавав перевагу людям не замараним сайтобудівництвом і для вебщиків проводив би додаткове тестування.

Гадаю я відкрию страшну таємницю для багатьох вебщиків, але причина популярності Web`у не у п…сті технологій і не в тому що JavaScript і HTML це найкращі в світі мови програмування і не в тому що CSS це божественна технологія і крім CSS нічого кращого не існує. На мою думку дві (взагалі то причина одна: бабло) основні причини полягають в тому що WWW нагадує базар і газети-журнали. З того що WWW це такий собі величезний базар з газетними кіосками випливає те що на ньому можна доволі легко заробляти гроші. Гроші, як і в багатьох друкованих виданнях, заробляються за допомогою реклами (явної або не дуже). І як на базарі товар розкладають на прилавках так і в WWW його демонструють в каталогах на сторінках сайтів. Саме можливість легко продавати і заробляти гроші є основною причиною розповсюдженості вебопрограмування. Сьогодні вебщик робить інтерактивний рекламний буклет на 4 екрани  для того щоб який–небудь комерс міг продавати червоні нитки (якби цей буклет був зроблений у вигляді програми, його б ніхто ніколи не побачив але, існуючи в світі документів WWW, він індексується пошуковиками, показується в пошуковій видачі і приносить прибуток) а завтра пакує свій жуквері код в Chrome і всі користуються супер–пупер революційною програмою Дускорд з мемасиками і ботами що керуються штучним інтелектом з підвалів Пентагону.

Важко собі уявити щоб при використанні архіватору, файлового менеджеру, калькулятору чи програми для роботи з розділами HDD користувачам показували рекламу а от при перегляді web-ресурсів це звична справа. Юзер лазить по web–вузлам завантажуючи документ за документом, сторінку за сторінкою. Часто без якоїсь чітко визначеної мети, просто шукаючи щось цікавеньке. На базарі тебе можуть зазивати покуштувати їхнє чудове сало а от в WWW на тебе з усіх боків посиплеться реклама у вигляді блимаючих  картинок, відео про те який президент хороший або поганий, тексту з обіцянками збільшити пісюн на 10 сантиметрів і т.д. Сторінки на web–вузлах частенько являють собою каталоги з товарами, відео і аудіофайлами і всіляким іншим вмістом газетно–журнального типу на зразок новин, оглядів, кумедних картинок, блогів, кулінарних рецептів і т.д. Ти будеш шукати інформацію про те що такого цікавого можна зробити з лампами розжарювання а потрапиш на стоірнку internet–магазину з сувенірами і дизайнерськими меблями. В такому середовищі дуже легко не тільки продавати щось і показувати рекламу а ще й збирати дані про всіх і вся, шпигувати і слідкувати для щоб потім заробляти на цьому ще більше. Схожість з поліграфічною продукціює проявляється не тільки в наповненні а ще й в зовнішньо вигляді: структура, увага до шрифтів, стилізація звичних елементів GUI під щось незвичне і глянцево–блискуче і щоб не таке як в інших. Якби не існувало WWW в світі було б набагато менше різноманітного інформаційного сміття.

[

Current Mood

|

hopeful

]

Якомога менше JavaScript

Більшість сторінок в WWW можуть прекрасно обійтися без JavaScript. JavaScript це додаткові дані які потрібно завантажити а потім витратити час та машинні ресурси на їх обробку. З увімкненим JavaSciprt olx.ua завантажується за 8,30 секунд а з вимкненим за 1,74 секунди; також сторінка прокручується швидше. На JavaScript припадає 1,2 МіБ від загальної кількості переданих даних в 2 МіБ. Більшість з того що воно там завантажило не потрібно нікому окрім Google.

mdeium.com. 4,7 секунди на завантаження. 491 Кіб з 644 Кіб даних це всілякі реакти і редукси (тобто програми на JavaScript). І все для чого? Для того щоб показати декілька абзаців тексту про те що Medium не такий як всі інші. Співвідношення шуму та корисної інформації просто вражає. Хочеться почитати не рекламний текст на головній, а статтю? То приготуйся завантажити 1896,69 Кіб коду незрозуміло яких програм. Більшість з того для чого призначені всі ці програмки можна зробити на боці сервера віддавши сторінку з мінімумом необхідних скриптів. Але хіба це модно? Хіба по сучасному? Ні!

Варто завжди пам'ятати що

• JavaScript сповільнює перегляд та завантаження web-документів. Якби не JavaScript, то сайтики на всіляких Lenovo, SAMSUNG`ах, iPhone`ах та інших UleFone відкривалися б моментально.


• Фарширування web-документів JavaScript'ом утискає власників не зовсім нових девайсів.


• Виконання JavaScript-програм дуже енергозатратне і збільшує рахунок за електрику. Тобто ми всі платимо за JavaScript.


• Саме за допомогою JavaScript web-макаки роблять всілякі ідіотські штуки на зразок прихованих коментарів для перегляду яких треба натиснути кнопку, форми для відправки яких потрібен JavaScript, поле пошуку для активації якого доводиться додатково натискати на піктограму або кнопку для того щоб воно вилізло з яким-небудь (неоригінальним) ефектом (оргазми кожного разу коли бачу цю срану анімацію). Таке роблять навіть тоді, коли місця вистачає хоч на 10 таких полів. Не забуваймо про новинні сайтики з текстами які не працюють без мегабайту скриптів, а з вимкненим JavaScript все що можна на таких почитати це заглушки у вигляді смужок для тексту та інших елементів сторінки які мали б завантажуватися тими самим скриптами. Хочеться згадати ще й про безкінечну прокрутку і кнопки «завантажити ще».


• Якщо в тебе вкрали гроші під час використання банківського сайтику чи заразили вірусам, то це JavaScript.


• Мегабайти JavaScript це в першу чергу для зручності web-програмістів а не якихось ефемерних користувачів. Додаючи черговий двохсоткілобайтний файлик web-макака піклується лише про себе — напружуватися якомога менше, зробити якомога більше.


• Вебщиків позбавили Flash і тегу blink, але залишили їм JavaScript для того щоб вони робили блимаючі баннери.

Мої слова також підтверджує Klint Finley в статті I Turned Off JavaScript for a Whole Week and It Was Glorious. Цитата: Pages loaded nearly instantly, my laptop battery lasted longer, and I could browse the web with fewer distractions… Закликаю всіх хто це читає слідувати моєму прикладу і вимкнути JavaScript!

Припинити мімікрувати під програми

Як всі прекрасно знають HTML + CSS + JavaScript як програмна платформа повний відстій. Всі ці SPA які намагаються бути як справжні програми нормальних людей ідуть проти природи WWW. Хочеться писати програми як дорослі хлопчики? Вчи Qt, Flash чи Silverlight.

Бути читабельними

Ідіотська мода останніх років на сірий текст дрібним шрифтом на білому фоні це, блять, погано. Погано тому що не у всіх хороший зір, якісні монітори і просто-напросто перегляд такого низькоконтрастного поєднання темно-сірого зі світло-сірим потребує більше зусиль. Маю на увазі не лише текст як в книжці а й різномантні кнопки та інші елементи GUI. Подібні стилістичні рішення мають право на життя, але лише там де це дійсно потрібно. Що цікаво навіть традиційно сині URL перефарбовують в сірий. Було б ідеально якби web-макаки менше лізли до шрифтів віддаючи остаточне рішення про розмір і колір web-переглядачу користувача: віддавали б перевагу відносними одиницями виміру замість абсолютних, більше покладалися б на на larger, slmaller, x-small та інші подібні значення font-size і слідкували за рівнем контрастності.

How the Web Became Unreadable

Підтримувати попередні версії web-переглядачів

Нині більшість web-переглядачів оновлюються ледь не щодня і вебщики перестали звертати увагу на щось старіше за передостанню версію Хромога. Сайтик який ще декілька місяців тому без проблем працював в несвіжій версії Firefox або Opera перестає функціонувати бо web-макака прибирає старі костилі чи міняє їх на нові. Окрім незручностей ці зміни нічого користувачам не дають.

В цілому хочеться щоб WWW залишався зборищем саме документів а не документів які намагаються бути як програми. Документів доступних як з Nokia 6300 так і з сучасного ПеКа. Щоб форма відправки чого б то не було залишалася просто формою відправки. Щоб WWW ставав семантичним та насичувався метаданими. Щоб нормлаьні програми не замінювалися скриптами на HTML сторінці. Чуваки, заспокойтесь — це лише документи.

Навіть не стільки JavaScript скільки різноманітним бібліотеками та framework'ами. Живемо ми в такий час коли сторіночка без Angular, Vue, React, Ember, Polymer, Meteor, Typescript і всякого такого серед сайтописак часто сприймається як щось погане, немодне, зашкварне. Вони полюбляють використовувати якусь неймовірно корисну (наспрадві ні) і дуже популярну бібліотечку навіть якщо можна спокійно без цього обійтися і не перевантажувати сторінку зайвими даними. Не так давно сайтобудівельники в масі своїй були скромнішими задовільняючись jQuery, Mootools, YUI і чужими кривуватими напрацюваннями знайденими на просторах Internet, а про щось серйозніше знало 3,5 найбільш метикуватих особин з всієї популяції.

Нещодавно jQuery це було єдиине що знало і що використовувало 99% вебщиків. Але якийсь час тому фокус змістився з цієї божественної бібліотеки на framework'и (або принаймні вони стали новою гарячою темою) і jQuery, по суті і нині залишаючись невідʼємною частиною вебопрограмування, заліг в темних глибинах підсвідомості сайтописак. Вивчивши React з Redux типовий вебопрограміст починає зверхньо дивитися і на jQuery і на тих хто jQuery користується. Така поведінка пояснюється дуже просто. І виникає вона через бажання самоствердитися принижуючи інших та через те що web-програміст вважає що він піднявся вище — я став суперспеціалістом, я став кращим, а ти гівно. Не jQuery єдиним, але питання в іншому. Чи сайтописака який перейшов на який-небудь популярний (а в основному тільки на таке і переходять) framework дійсно став кращим? Звісно ж ні. Тому що все що сталося це просто зміна інструменту. Інструменту для якого потрібні нові знання. От і все. Він не здійснив якогось еволюційного стрибку. Це як поміняти молоток на станок або на магічний молоток що керується заклинаннями.

[

Current Mood

|

hopeful

]

В памʼять про сумнозвісний випадок видалення зі сховища пакетів Node.js програмки left-pad на 11 рядків коду від Azer Koçulu вебщики нещодавно повторили свій подвиг. Прошу вітати is-promise. Is-promise це функція що скдається одного рядку коду:

function isPromise(obj) { return !!obj && (typeof obj === 'object' || typeof obj === 'function') && typeof obj.then === 'function';}

Як пише codeguida.com від is-promise залежить 766 інших бібліотек і даний модуль застосовують у 3,4 млн репозиторіїв. Після оновлення is-promise у всіх цих проектів несподівано почалися проблеми.

Процеси не зупинились повністю, однак розробники не могли скомпілювати нові версії своїх проєктів. Команда бібліотеки випустила оновлення, та проблема не зникла, тож підтримку ES-модулів повернули до версії 2.2.2.

Дворядковий npm-пакет порушив роботу екосистеми JavaScript.