Dorje Batuu
Полковник повернувся з Пентагону сьогодні вранці і не заїжджаючи додому, прямо зі злітної смуги попрямував у свій кабінет.
День сьогодні був не надто зайнятий, тому командувач запросив Рассела, мене і напарницю у гості.
У гостях давали каву з пампухами. Говорили про Сирію і політику.
— Це [удар по базі аль-Хайрат] не було одноосібним і самостійним рішенням Трампа. Скорше, навпаки, Президент дослухався до того, що впродовж досить тривалого часу говорить йому Пентагон. А ООН знову шмарклі жував? — підколов мене полковник
— Росія і Китай наклали вето... — я приготувався пояснити механізм і мотивацію, але полковник мене перервав
— "Вєто-хуєто". Знову зібрались, щось там зачитали і розійшлись. Ти думаєш, коли вони тільки написали першу літеру у цій резолюції, вони не знали, ким і чому цей сраний папірчик буде заблоковано? Bullshit, Андрію!
Сирійський представник нам говорить: "потрібно поважати сирійську владу на сирійських же територіях!"
Назови мені хоч одну причину, чому я маю поважати владу? — спокійно спитав мене полковник.
— Назови мені бля, хоч одну срану причину поважати цю срану владу, котра чотири роки тому вбило своїх же громадян хімічними бомбами, і знову зробило це тиждень тому? Bullshit!
Полковник підлив собі і мені кави.
— Ось у вас в Україні, народ був незадоволений владою, так? Що там, у вас, студентів побили? От нахєра було це робити? Я скажу. Тому що влада у вас почувалася безкарною. Люди вийшли? Багато? Влада що зробила? Правильно. Обісралась. Тому що серуни. Навіть за підтримки Росії наклали у штани і драпанули. Ну за що поважати владу?
— А у Росії? — спитав Рассел. Люди там вважають Путіна ледь не Богом. Це ж якесь середньовіччя!
— Це тоталітаризм — сказав Уескотт. Будь яка тоталітарна влада починає співати про обраність. І спекулювати сімейними цінностями, називаючи себе "батьками нації".
— У нас Сільвіо [Берлусконі] так робив — сказала #Франческа
— Багато людей у Росії і у деяких пострадянських країнах, плутають поняття "влада" і "сім'я" — я теж вирішив вставити своїх п'ять копійок у розумну розмову — Але як їм пояснити різницю?
Полковник протягнув мені пампух. Я відмовився і показав на напарницю. Уескотт протягнув пампуха напарниці. Та взяла і відкусила. Я надув щоки і показав їй "жирні боки". І одразу отримав запотиличник.
— Пояснити. От дивись, Андрію. Ти свого батька слухав?
— Звісно. Він же батько!
— А я не завжди!
— Франческа, я б на місці твого батька тобі всипав!
— Не допомогло!
— Мало всипав! Отже, батьків ми слухаємо і батько має право нас покарати, якщо ми нечемні, правильно?
— Щось таке...
— Так, я не зрозумів, що це за відповідь!
— Sir, yes, sir!!!
— Так набагато краще. Отже, з поняттям батька ми розібрались.
Тепер уявіть, що у ви живете у величезному будинку, і у вас є ферма, гараж, стодола і будиночок для гостей. Це все ваша власність.
Але ви усі працюєте у NASA і у вас просто немає часу цим майном керувати. Вирощувати кукурудзу, ремонтувати стодолу, чистити гараж, доглядати дім і вести бюджет. Що ви робите? Винаймаєте мене!
Я – керуючий вашим господарством. Я вам говорю: "мені потрібні гроші і помічники". Ви віддаєте частину вашої зарплати на господарство. За ці гроші я ремонтую будинок, купую собі їжу і винаймаю помічників. Правильно?
Тобто я – Президент, в мене є уряд (помічники) і ваші кошти – податки. Ви – громадяне. Ви мене обрали, я обрав Уряд, ви, якщо потрібно, його затвердили.
Ви вимагаєте від мене хорошої роботи, вірно? Вірно. Вимагаєте аби ваші працівники працювали добре, адже ВИ ЇХ УТРИМУЄТЕ!
Чим більше господарство, тим більше працівників і складнішій устрій. Якщо ви живете кількома сім'ями у одному будинку, у вас у сім'ї є той, хто бере участь і приймає рішення на загальних зборах. Загальниі збори, це Парламент. А делегат від сім'ї – конгресмен. А також у вас є голова сім'ї. Це губернатор. Або сенатор, як вам сподобається.
І тут я, тобто Президент, починаю наводити У ВАШОМУ будинку СВОЇ порядки. Вирішувати, хто куди піде і хто з якого горнятка буде пити.
Що ви зробите?
— Пошлемо такого Президента нахєр!
— Звільнимо і викинемо його на вулицю!
— Правильно! — сказав Уескотт — Я достатньо добрий приклад навів?
Так з якого хєра я маю поважати владу? Влада, це менеджер!
Полковник знову протягнув пампух напарниці. Та зло подивилась на мене і відмовилась. Пампух дістався Расселу.
— А тепер Сирія — продовжив полковник — за три блока від нас є сусіди. Їхній Президент, котрого вони навіть не обирали, він прийшов після свого батька, б'є, вбиває і калічить їхніх дітей.
І все це робить, дивлячись на сусіднього Президента великої садиби з триколором, котрий вчиняє так само. А той Президент ще і у сусідів частину землі захопив.
Дивлячись цих двох покидьків, Президенти деяких інших садиб намагаються поводитись так само, вважаючи це нормою.
І ми маємо робити вигляд, що нічого не трапилось?! Та хєра з два!
Ми підемо і наваляємо обом! І підтримаємо справжніх господарів садиб, тобто народ!
— Полковник, вам потрібно викладати політологію! — посміхнувся я.
— Це не політологія, синку. Це життя! А тепер марш працювати!
— Sir, yes, sir!!!
