Дуня (а#1), Дуся (а#2) и коровки (хтонич - Сергій Жадан «Ворошиловград» (уривок)
février 20e, 2021
07:41

[Lien]

Previous Entry Add to Memories Tell A Friend Next Entry
Сергій Жадан «Ворошиловград» (уривок)
Хто стоїть на причалах і рейдах, проводжаючи сонце?

Це ми, Господи, рибалки і робітники, після виснажливої роботи,
виходимо зі старих корабелень,
зупиняємось на узбережжях і співаємо вслід річковій воді,
що назавжди від нас відпливає.

Про що можуть співати чоловіки такими тихими вечорами?

Ми згадуємо, Господи, наші міста, й плачемо за ними.
Ми вішаємо на деревах наші гітари й труби, і заходимо в ріку.
Стоячи в теплих хвилях, ми співаємо вслід зеленій воді, що протікає повз нас.
Стоячи серед теплих хвиль, ми співаємо вслід життю,
що витікає крізь пальці.

І коли перехожі попросять вас заспівати для них, що ви відкажете?

Ми відкажемо: голоси наші гіркі, як арештанський чай.
Джаз вичавлює наші серця, мов марокканські апельсини.
Весь наш спів – лише згадка про ті
гарячі квартали, які ми залишили, лише плач за водою, що витікає.
І якби ми забули свої будинки – чи мали б про що співати.
Ми говоримо пам`яті - лишайся з нами, не залишай нас самих.
Всі наші співи про банки й магазини,зруйновані часом,
про крамниці й склади, повні мануфактури.
Про наших жінок, заради яких ми ладні були померти,
і дітей, які прийдуть колись у наші цехи і стануть замість нас до роботи.

Ми всі пов’язані цими ріками, що протекли крізь наше минуле.
І наші жінки стоять із нами на цих берегах.
Пророк Захарія виходить в обідню перерву з цеху,
витирає робочий піт, дзвенить цвяхами
й ножицями в кишенях свого комбінезону,
змиває з чорних долонь мастило та вугільний пил.
Доки немає роботи і можна дивитись у небеса,
доки можна перепочити від важкої, потрібної всім праці.

Лишися в нашій пам’яті, місто, з якого нас вивезли старими вагонами.
Всі, хто забуває тебе, навіки втрачає спокій:
кожен із них зникає зі своїм розкраяним серцем.

Нам так легко ділитись минулим.
Життя – це машина, яку зробили для нас,
і ми знаємо, що не варто боятись цієї машини.
Золоті цехи відкривають для нас свої брами.
Високе небо пливе над нашими школами та крамницями.
І все, що на нас чекає – пустка і забуття,
все що на нас чекає – любов і спасіння.

Tags: , ,

(5 commentaires | Laisser un commentaire)

Comments
 
[User Picture]
From:[info]beefeater
Date:le 20 février 2021 - 12:02
(Link)
кино по книге сняли уже чи не ?
[User Picture]
From:[info]double_agent
Date:le 20 février 2021 - 13:56
(Link)
Я хз
Но книга мне понравилась
[User Picture]
From:[info]perfect_kiss
Date:le 20 février 2021 - 17:00
(Link)
дикое поле называется, говорят хороший (не смотрел)
[User Picture]
From:[info]perfect_kiss
Date:le 20 février 2021 - 16:59
(Link)
смешанные чувства к этой книге, потомучто сам с домбаса

читал ее еще до войны, мне тогда хотелось разбомбить все вокруг, в том числе описанное в романе Жадана, и дико бесил вот этот романтический флер создаваемый писателем, вокруг происходящего пиздеца

никакой романтики в феодализме нету :(
[User Picture]
From:[info]double_agent
Date:le 22 février 2021 - 00:19
(Link)
Не поняла к чему тут феодализм.

Ты знаешь, у меня после прочтения (вернее прослушивания) осталось такое же чувство как и и от фильма "украинские шерифы" (если не смотрел, то посмотри). Типа бля, но пиздец же, но какой-то родной пиздец.

Хоть и нереальный, а такой, опоэтезированный.

Но это ж поэт, он всё опоэтезировал, особенно тему половой ебли. Мне показалось что там про еблю слишком много.

Наверное поэзия это всё же хорошо
Actionné par LJ.Rossia.org