+Олександр Солженіцин
Автор "Одного дня Івана Денисовича", "Архіпелагу ГУЛАГ" і "Червоного колеса" перегорнув останню сторінку свого довгого і суперечливого життя.



Олександра Солженіцина не можна ні з ким порівняти. Бо він був водночас російським Ганді, Львом Толстим, Нельсоном Манделою. Борцем за свободу і консерватором водночас.

Це велет, який своєю творчістю і вчинками реально змінив світ, доклався до знищення радянської версії комунізму - жахливої та антигуманної хвороби, яку перенесло людство у ХХ столітті і наслідки якої у вигляді духовного сніду ми ще довго відчуватимемо.

Слово "Солженіцин" - одне з перших, яке видає кеш пам"яті. Пригадуються розмови дорослих у Новоросійську другої половини 70-х за кавою і цигарками. І час від часу хтось посилався на "вражеские голоса", які цитували заяви та читали глави з його безсмертних книг.

Після прочитання "Архіпелагу ГУЛАГ" я круто змінив плани на життя і замість орнітології присвятив життя історії. Це була вчасна і сильна ін"єкція правди і болі.

Його ставлення до України - складна тема, в якій забагато емоцій і замало серця. Солженіцин зробив усе, щоб народи СРСР скинули комуну, але його особистий проект переоблаштування Росії входив у суперечність із планами націй, які в його історичній пам"яті були невіддільними національними околицями. Він був справжнім діяльним патріотом своєї Батькіщини. Хіба ми можемо людині за це дорікнути? У нас інша Вітчизна - дай Боже зробити для неї стільки, скільки зробив цей чоловік для своєї.

Мир Вам, Олександре Ісаєвичу.

п.с. буду додавати публікації українських авторів на смерть Солженіцина. навіть цікаво, скільки їх буде і що там напишуть.

Солженіцин і ми (спроба осмислення) - Сергій Грабовський, "Телекритика"

п.п.с. "Писатель Солженицын, безусловно, духовный вождь русского народа, но физик Сахаров, без сомнения, его лучшая часть"