|

|

Москва взяла слово Русь, а укры - слово КИЙ
Крылов откопал ещё одну "украинскую сверблячку" - укроматерщинное слово КИЙ, которое как и слово ДРОЧИТИ свидомцы сучукромовцы собираются вживлять в свою молву для пущей щирости и самостийности.
Необхідність відродження бойової праукраїнської форми "кий" вимагається ще і реальними процесами державотворення. Адже таке слово є завжди надійним і ефективним інструментом для керування трудовими колективами, військовими з`єднаннями та координаційними радами політичних організацій. Особливо зростає роль цього воістину стратегічного управлінського і державотворчого інструменту в умовах відновлення державного управління в промисловості, торгівлі, та сільському господарстві.
Не можу оминути і ті могутні, культурні історичні та філософські пласти, які в'яжуться із словом "кий". Адже зразу відпадають і стають безглуздими різні суперечки щодо князя Кия. Це підтверджує наше арійське походження, на відміну від інших звироднілих спотворень. Так наприклад назва київський князь - "каган" (насправді кий-хан) стає повністю зрозуміла і дає нове розуміння щодо суті його величезної могутності та авторитету. Зразу ж стає ясним справжнє значення слів "кохана" і "коханий". Нарешті відновлюється первинна єдність духовного і чуттево-тілесного начала у самому процесі "кохання".
Відкривається, наприклад, абсолютно новий погляд на етимологію слова "козак" (у тюрків "кий-сак"). Якщо з києм тут усе ясно, то "сак" у тюрків значить матню у штанах (шароварах). З вищенаведеного стає ясно що так може сприйматися лише могутній воїн переможець, який на відміну від своїх нікчемних нащадків не пропускав важливих стадій процесу закріплення своєї перемоги, задля ваління тюркських кам`яних баб на курганах та перейменування захоплених юрт і караван-сараїв.
Адже польські комуністи завжди писали на лозунгах одне лише слово: "Покуй!", там де наші квацяли аж три - "Мир, щастя, дружба!". І не в браку фарби тут справа!
Тож кий з нами дорогі читачі і вболівальники етнічно чистого мату! Володимир Мартинюк Київ Автор жжот. Собственно с чего начинался малоросский язык - с Энеиды - хохмаческой обработки греческих баек - тем и продолжается. То укры 30 тыс.лет укрской истории обнаружат, то собак корейцам под видом свиньи продадут, то с Венеры прилетят, то дрочат на жорстке кружляло свой богатырский кий в Кий-граде.
Дополнение. Чтоб не плодить лишнего бардака в головах, скажу немного про слово КИЙ не "по-украински", а серьёзно. В современном русском языке достаточно слов родственных КИЮ, чтобы разобраться со значением и происхождением - это и киянка (деревянный молоток), и ковать/кую - коваль/кузнец. Смотрим, например, в словарь Фасмера: Word: кий
Near etymology: род. п. ки́я "(биллиардная) палка", диал. знач. "деревянный молот, пест", с.-в.-р., сиб.; укр. кий, блр. кiй "палка, дубинка", русск.-цслав. кыи "молот, дубинка", болг. ки́як "гиря", сербохорв. ки̏jа̑к "дубинка", словен. ki^j, чеш., слвц. kуj "кий, палка", польск. kij "палка, посох", в.-луж., н.-луж. kij.
Further etymology: Родственно лит. kū́jis "молоток", kū́jа "ходуля", лтш. kũjа "палка, дубина", лит. kū́gis "молот", др.-прусск. kugis. Далее см. кова́ть (Буга, РФВ 71, 54; Траутман, Арr. Sprd. 364; ВSW 123; Бернекер 1, 676; М.--Э. 2, 908; Мейе, МSL 14, 355; Брандт, РФВ 22, 247; Зубатый, IFAnz. 4, 58; Эндзелин, СБЭ 196). Знач. "биллиардный кий" -- явно под влиянием франц. queue -- то же; см. Преобр. I, 306. Польск. посредство при этом (Малиновский, РF 5, 611 и сл.) невероятно. Но ср. коёк. А про матрещину я слышал, что оно близко к слову "хвоя".
|
|