|
September 23rd, 2011
Comments:
Ты точно никогда не слушал пьес Леся Подервъянского? А то как-то ну очень в его стиле :))))
Не только не слушал, а вообще впервые слышу про такого. Хотя конечно, на авторство "Зимний взят" и тп. не претендую: это ищз какой-то хипповой версии "Иисуса Христа - Суперзвезды". Помню еще арию на мотив "What the buzz": "Вот идет Феликс Эдмундович, вот идет Феликс Эдмундович..." Оригинал, горе-горе, утрачен. :)
Божжже, какая прелесть! Вот идет Феликс Эдмундович... Это ж надо! :))))) Лесь Подерв’янсський - это весьма легендарный украинский драматург, пишущий пьесы суржиком и матюками. Ура-патриоты его люто ненавидит, "мОлодежь и пОдростки", как говорил один знакомый, страстно обожает, но по-моему, и первые и вторые за эпатажем и "матюччям" (гарне слово, "матюччя", скажи?) не видят глубины сатиры. Я вот очень люблю его пьесу "Казка про рєпку, або Хулі не ясно". Я по ней даже доклад когда-то писала на одну конференцию университетскую. Конференция охуела :))))) Вот тут можно ознакомиться с этим бессмертным шедевром: http://www.doslidy.kiev.ua/stories/st-repka.htm Но Лесь еще и читает божественно свои вещи. В восьмидесятых-девяностых эти записи ходили на касетах из рук в руки. Меня чуток раздражает, когда он в своих текстах гомофобствует, но он там также юдофобствует, русофобствует, украинофобствует, мизогинит и мизоандрит понемногу, так что можно считать, что язык ненависти - это почти что стилистический прием для него. В любом случае, уникальное явление украинской культуры.
Ох, яка гарна панковщіна! Я пам'ятаю, до речі, щось страшне писав у такому дусі, коли на четвертому курсі в неврології місяць лежав. Але куди мені до висот! %)))))) Жаль, не було мене на тій охуевшей конференції, півжиття втратив. :)
Ну все, мене і так весь час підмиває на українську перескочити у тебе в журналі, а тепер то й взагалі :) Ти мене вражаєш :) Чесне слово :) Я й так тебе нічілавєчєскі люблю, а ти вирішив зовсім купить мою душу :)
Конференція особливо раділа із цитат, зачитаних із незворушним обличчям молодого науковця :) На цитати, до речі, всі його драми розтягані не гірше за фільми Гайдая. Ми з Ігорем дуже любимо ввернути: " Африкан Свиридович, не тєряйтє чєловєчєскоє ліцо. Хуй їм в рот, тим блядям, лізьте в двері!" :)))))
Бач, як, виявляється, твою душу купити нескладно! :))) Правда, я тебе теж нічілавєчєскі люблю. :)
"Африкан Свиридович, не тєряйтє чєловєчєскоє ліцо. Хуй їм в рот, тім блядям, лізьте в двері!" - це я запам'ятаю, це всякий порядний чоловік знати напам'ять повинен. Жалко, офіційні документи таким стилем не заведено писати ...:)))
Я собі уявляю, які б вони були, ті документи, якби ти їх писав на власний розсуд :)))) Це був би колапс бюрократичної системи :))))
До зауважень: "жаль", "жалко" - це радше простонародні вислови, літературною мовою варто казати "шкода".
Що ти, це було б її відродження. :))))
Ти не уявляєш, як мене ця сама "шкода" бентежить. :) Вона ж чеська! :) Я у словник лазу, хоч і без толку. Але мені ж можна, нє? :))))
Тобі можна, а то! :) Я от тільки боюся, щоб ти не нахапався від мене жаргонних словечок та всяких українських інтернетизмів :) А то дивлюся я на це твоє "нє?", і воно таке рідне, ніби ти все життя українською спілкуєшся :)
Не лякайся, у мене десь лінгвістичне чуття повинно валятися. :) (Це "нє?" я і по-російськи, буває, кажу: я ж з Брянщини:))
Воно відчутно, що з Брянщини, все-таки з легкістю тобі дається :) Ну і лінгвістичне чуття валяється, це точно :) Цікаво, шо "нє" кажуть переважно на Західній Україні, а от "шо" кажуть всюди :)
Це я не знаю, що у вуха прилетіло, те й співаю. :)
Золотий ти чоловік! Нобелівську премію миру тобі видати за гуманізм! :)
та який же з мене гуманіст! :))) я — радикальний мізантроп, а особливо — мізогін! :))) 2VN: правда, кохана? ;)))
Та тут кожний перший такий! :) Знайшов, чим лякати: це, може, вищий гуманізм і є. ;))
Правда, любий :) І якби я почувалася хоч трохи більш "гіноподібною", я б тебе давно вбила :)
Но, к слову говоря, я боюсь, что без достаточного владения украинским языком может быть сложно оценить тонкость игры с суржиком...
Ничего, я над собой работаю. :)
І дуже успішно, як я подивлюся :)
Якщо хочеш, я можу писати тобі українською. Щоб лексичний запас поповнювався живою мовою :)) (скромно мовчить про те, що тоді не доведеться регулярно лазити у словник і червоніти за помилки :))))
Я тобі буду душевно вдячний. :)
Якщо це не авторський зворот, і ти мав на увазі "искренне", то тоді "щиро". А якщо це письменницька примха, то так тому і бути :)
Я имел в виду "душевно". Это была душевная потребность - тебя поблагодарить как следует. :) |
|