robofob

Між печенізькими, потім половецькими набігами могло пройти й десять, і двадцять літ. Але трьох років не проходило, щоб не виповзла з чудських боліт якась братська меря київського стола «поискати». І то так: наскочать, загарбають геть чисто все, попалять церкви — і чкур до себе знов у куширі.
Ну, й самі добрі: що два роки — а ходили «кордони боронити»: обдирати тих таки ж печенігів, прямо сусідів, бо Торки й Чорні Клобуки жили в самому Київі, ба більше — мали свої осібні містечка, осади на Київщині.
Паскудні часи. Ще й не скінчили ся.