Как же меня умиляют "хорошие русские", которые "Крым не наш" и "их там есть". В начале ли, в середине или конце высера, но обязательно ввернут эту комбинацию, как голова про императрицу.
Достаточно этого нехитрого заклинания, и тебе уже президент торжественно вручает украинский паспорт.
В последнее время, правда, и ему это несколько поднадоело.

ПВО: первый сексуальный или наркотический опыт определяет пристрастия на всю жизнь.
Цыганки на вокзале в Ленинграде меня обворовали, с тех пор я их шарахаюсь. Первый же встреченный мною Ясир похмелил, а живущие на этаже чеченки дико красивые. Наверное, ксенофобия все же имеет место, но это от недостатка информации.

Благородный дон прав!

Днипро

Треба знати, що Татари не годять ся з нїяким народом, хиба він їм піддасть ся, бо вони мають заповіт Чінґізхана, аби підбили собі, коли зможуть, усї народи. А жадають Татари від тих, що їм піддали ся, от чого: аби вони йшли з ними походом на кождого, на кого скажуть; аби давали десятину від усього — від людей і від річей: вони рахують десять хлопцїв і одного з них беруть, і теж роблять з дївчатами; заберають їх у свою землю і роблять їх своїми слугами. Решту счисляють і зіставляють їм їх устрій, але при тім мають над ними повну власть. Обіцяного не додержують нїколи, але шукають до них причини на кождім кроцї. Так, коли ми були на Руси, післано якогось Сарацена від хана Куюка і Бату, і він, як потім нам казали, від кождого хто мав трох синів заберав одного сина, і хто не мав жінки, тих теж заберали, і теж робили з жінками що не мали шлюбних чоловіків; заберали також старцїв, що живили ся прошеним хлїбом. Решту счисляли своїм звичаєм і кождому, чи був то великий чи малий, хоч би то була дитина що мала оден день житя, чи бідний чи богатий — казали платити такий податок: аби дав одну шкіру білого медвідя, одну чорного бобра, одну чорного соболя, одну чорну шкірку якогось зьвірка, що робить нори в землї (по латинї його назвати не вміємо, а по нїмецьки він зветь ся iltis, а Поляки й Русини звуть сього звірка тхорем) і одного чорного лиса. І хто сього не зможе дати, того теж Татари заберають у неволю.

Грушевський, "Історія України-Руси", т. ІІІ

З українсько-російського фразеологічного тлумачного словника :) Це нове слово в лексикології, я вважаю. (Власне, воно є у Даля, але ж там і не таке можна знайти.)

Вот и чудненько, вот и хорошо. Радуюсь. Старею.