"Кожен або майже кожен українець пройшов через тортури вітчизняної системи охорони здоров’я. І водночас кожен або майже кожен може згадати з удячністю тих, хто йому допоміг чи буквально врятував життя. І в цьому найбільша невідповідність. У нас чимало чудових лікарів, вони вбудовані в систему й водночас діють усупереч їй. Одні це усвідомлюють, інші хапаються за звичний порядок речей, і то гігантська інерція, здатна поховати будь-які зміни. У нас усе залежить від суб’єктивних засад: усе тримається на таланті окремого лікаря або окремого менеджера. І не обов’язково рівня першої особи: іноді два сусідні відділення в одній лікарні відрізняються одне від одного, як старі «Жигулі» від старого Mercedes (нових нема ніде, крім приватних клінік, та й то не факт)".
"Окремі чудові лікарі" наші то "Праведники миру" за анальоґією посеред суцільного (суїцідального) голокосту сучасної вітчизняної медицини.
This entry was originally posted at http://robofob.dreamwidth.org/341344.htm
